На вгороді верба рясна

TitleНа вгороді верба рясна
GenrePersonal and Family Life
MotiveLove, Unfortunate love
Recording date29 May 1998
Recording locationMariupol, Donetsk obl., Ukraine, Northern Black Sea Region
PerformersMariia Aronska (1922) (Народилась на Полтавщині, виросла у дитбудинку м. Маріуполь з 1938 р.)
CollectorsIryna Lanina
TranscriptionLina Dobrianska
CollectionDonetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00
100

На вгороді верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й вродлива, (двічі)
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли вражі люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 01:29
100
Посадила огірочки близько над водою
Personal and Family Life
Mariupol01:29

Посадила огірочки близько над водою,
Поливала огірочки дрібною сльозо(ю).

Ростіть, ростіть, огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечороч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоя(ла).

Летить орел сизокрилий, літаючи кряче,
Перекажіть дівчинонці, що за мною плаче.

Нехай вона там не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженю(ся). (двічі)

0:00 00:54
100
Пливе човен без весельця, бережки минає
Personal and Family Life
Mariupol00:54

Пливе човен без весельця, бережки минає,
Ніхто човником не праве, хвиля підганя(є).

Отак я, як той човник, де пристать – не знаю,
Де б хотілось – там не зможу, бо долі не ма(ю).

Назвав тебе б голубкою, тілько б не своєю,
Не судилася, дівчино, ти бути моє(ю).

0:00 03:38
100
Тече річка невеличка з вишневого саду
Personal and Family Life
Bakhmut, Bakhmutskyi district03:38

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
Ой гай, гай, гай, зелений гай,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

«Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати,
Ой чи мені женитися, чи на тебе ждати?
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Ой чи мені женитися, чи на тебе ждати?»

«Ой я тобі, козаченьку, раджу і не раджу,
Я з тобою вечір стою - на другого гляжу.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Я з тобою вечір стою - на другого гляжу.»

«Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені рута-м’ята зійшла.
Гей, гей, гей, гей, зелений гай,
Як у млині на камені рута-м’ята зійшла».

«Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лузі при дорозі сухий дуб розвився.
Гей, гей, гей, гей, зелений гай,
Як у лузі при дорозі сухий дуб розвився».

Ой у млині на камені рута-м’ята зійшла,
Молода ще дівчинонька, а вже заміж вийшла.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Молода ще дівчинонька, а вже заміж вийшла.

Ой у лузі при дорозі сухий дуб розвився,
Старий козак, як собака, а ще не женився.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Старий козак, як собака, а ще не женився.