Home
Як вспомню я гори високі

Як вспомню я гори високі

Title	Як вспомню я гори високі
Genre	Personal and Family Life, Neo-Traditional Folk
Motive	Betrayal, Unfortunate love
Recording date	29 May 1999
Recording location	Yenakiieve, Horlivskyi district, Donetsk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
Performers	Nelia Dovbush (1930) (Virivka, Pokrovskyi districtс), Oksana Dvobodia (невід.) (Virivka, Pokrovskyi districtс), Svitlana Bidiuk (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області)
Collectors	Svitlana Sheremeta
Transcription	Larysa Lukashenko
Collection	Donetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00

100

Download recording 0Like Share

Як вспомню я гори високі, між горами сонечко горить,
Як вспомню ж я, милий, про тебе, як вспомню, так серце болить. (двічі)

А встану в неділю раненько, як соловей пісню співав,
Заходжу я в хату тихенько – там свекор листочки читав. (двічі)

«Іди, іди ж дочко, до столу, послухай, що милий написав,
Він пише, що має другую, тобі ж написав: “Забувай!”». (двічі)

Ничого ж я йому не скажу, а тільки я скажу одно,
Про нього я й може забула та ( в мене дитина мала).

Oops!

Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

Audio	Title	Genre	Location	Durat.	Lyrics
0:00 02:27 100	При долині кущ калини	Personal and Family Life 1 Neo-Traditional Folk	Oleksandro-Kalynove, Kostiantynivka (Kramatorsk) district	02:27	При долині кущ калини, в річці тіхая вода. Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюда? (двічі) Як то ранньою весною хлопець бравий проїжав, Цілувався, любовався, а потом з собою взяв. (двічі) Обєщал мене, калину, посадить в своїм саду. Недовіз, на землю кинув, думав що я пропаду. Я за землю уцепилась, кріпко на ноги стала, Назавжди тут поселилась, де вода і солов’ї. (двічі) Молодії трактористи кожен день бувають тут, Вони гілок не ламають, цвіт мой білий бережуть.
0:00 02:41 100	У полі береза, у полі кудрява	Personal and Family Life	Yenakiieve, Horlivskyi district	02:41	У полі береза, у полі кудрява, Та хто йде – не минає, ой березу лама(є). (двічі) Та хто йде – не минає, березу ж ламає, Та й горе (ж) тому жити, ой хто пари не ма(є). (двічі) Та горе ж тому жити, хто пари не має, А ще гірше тому, ой хто по дві коха(є). (двічі) Світає-дняє, милого ж немає, А вже світ біленький, як прийшов мій миленьк(ий). (двічі) Прийшов він до хати, сам лягає спати, До стіни очима, а до мене плечим(а). (двічі)
0:00 03:29 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Personal and Family Life	Yenakiieve, Horlivskyi district	03:29	«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зіму зімував, шо й не розвивав(ся)?» (двічі) «Зімував я зіму, зімував я другу, Зімував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нічку ночував, шо й не роззувався?» (двічі) «Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина, Не женися на той удовици, бо щастя не буде». (двічі) «Бо вдовине серце, як осіннє сонце: Воно світе, світе та й не гріє, а серденько мліє. А дівоче серце, як весняне сонце: Ой як воно та й зайде за хмару, а усе ж тепленьке».