Digital archive of folklore

Ой хіба я в лузі не калина була,
Ой хіба я в лузі не червоная й булa?
Взяли мене поламали,
І в пучечки пов'язали,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в полі не пшениця була,
Ой хіба я в полі та й не ярая й була?
Взяли мене покосили,
І в снопики ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в лузі не травиця була,
Ой хіба я в лузі не зеленая й була?
Взяли мене покосили,
І в копиці ізложили,
Прийшло врем’я й пора,
Гей, прийшло врем’я й пора.

Ой хіба я в батька не дитина була,
Ой хіба я в батька не коханая й була?
Взяли мене заміж дали,
І світ міні зав’язали,
Така ж доля моя,
Гей, така доля моя.

Чи не було річечки утопиться міні,
Чи не було кращого й улюбиться міні?
Були річки – постікали,
Були кращі – кращих брали,
Така доля моя,
Гей, така доля моя.

Сохне, в’яне сосононька, сохне, в’яне сосононька,
Сохне, в’яне сосононька, плаче-рида дівчино(нька).

Вона плаче, ще й ридає, Ввна плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на шлях битий погляда(є).

Шляхом битим козаки йдут шляхом битим козаки йдут,
Шляхом битим козаки йдут, за собою коня ве(дуть).

–Ой ти коню сивогривий, ой ти коню сивогривий,
Ой ти коню сивогривий, скажи, коню, де мій ми(лий)?

–А твій милий за Дунаєм, а твій милий за Дунаєм,
А твій милий за Дунаєм, сивих коней напува(є).

Звізда ясна осіяла жи,
І трьом царям путь сказала жи
Й отвержаша: несуть Христа в три ряди.
Когда Ісус наш народився,
Тогда Ірод засмутився жи:
Слугів своїх розсилає,
Христа…

Сів Сус Христос вечеряти,
Щедрий вечер, добрий вечер,
Добрим людям на весь вечер!

Прийшла к нєму Божая Мати,
Щедрий вечер, добрий вечер,
Добрим людям на весь вечер!