There are white asters in my garden

Прощай, кохання, моє дівування,
Вірная пташка, й хто хочить прожить,
|Вірноє брання, вірноє кохання,
Серденько і воля відхоче любить.| 2

Той мене любе, той руку целує,
Той же навколюшки смирно стоїть,
|Той мене гірше любовью вершує,
Дайте пожить міні, дайте пожить.| 2

Что за бєзумство знущаться наді мною,
Чим вам мішаєт любов дорога?
|Я вас прошу, не мішайте любити,
А предоставте мнє жизнь навсігда.| 2

Батько мене лає, матінька лає,
Слава недобра про мене біжить,
|Я не взираю на ті поговори,
Дайте пожить мені, дайте пожить!| 2

Гиля, гиля, білі гуси, стежечкою до води,
Прошу тебе, мій миленький, до другої не ходи. (двічі)

А як будеш, мій миленький, до другої ходити,
Перестануть ясен місяць і зіроньки світити. (двічі)

Як звʼязали білі ручки, кругом столу обвели,
Молодую дівчиноньку дрібні сльози облили. (двічі)

Ой дівчино моя чорнобрива, чого з личка змінилася ти?Чи козака так вірно любила? Чи того, що ходила у гай? (двічі)

А в гаю там допізна гуляла, соловейко все бачив і чув,
Як козак до дівчини присягався, що повік не забуду тебе. (двічі)

А тепер ти мене покидаєш і подругу мою полюбив,
Ой подруга моя дорогая, не люби того друга, що я. (двічі)

Ой подруга моя дорогая, не люби того друга, що я,
Бо він з тебе, дурак, насміється, і ти будеш нещасна, як я. (двічі)