Digital archive of folklore

Та мій же ти, братічок, та мій же ти, дорогий,
Та мій же ти, братічок, золотий!
Та звідкіля тебе виглядати,
Та відкіля ж я буду дожидати?
Та заростуть і стежечки, і дорожки,
Та де твої худенькі ходили ножки.

Ой, ненько моя,
Нашо ж ви мене покинули,
Нашо ж ви мене посиротили?
Та до кого ж я буду ходити,
Та кого ж я буду питатись?
Та хто ж мене, моя ненько, порадить,
Та хто ж мене, моя ненько, розпитає?
Та ніхто ж мене так не пожаліє,
Як жаліла ж моя…

Та моя ж ти мамочка, та моя ж ти дорога!
Та на кого ж ти мене бросила?
Та відкіля ж я буду дожидати,
Та відкіля я буду виглядати?
Та заросли же стежки і дорожки,
Та де ходили мамини ножки.

Ой, ненько, моя рідненька,
Та хіба ж ти вишень не садила?
Чом ти мене ж маненькою та й не закопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копа(ла)?
Та чом же ти мене маненькою та й не прикопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та води ж не носила?
Та чом ти ж мене маненькою не втопи(ла)?

Та мій же ти папанєчка, та мій же ти дорогий,
Та мій же ти папанєчка золотий!
Папаня, та глянь же не мене, папаня!
Та озвися, папаня! Та подивися ж!
Та подивися ж на мамочку старесеньку!
Та мій же ти папанєчка, та прийди ж хоч на мину(точку)!
Та подивися, скільки нас тут зобралось…

Та моя ж мамочка,
Та моя ж ти ріднесенька!
Та яке ж мені горечко,
Та яке ж горечко жити!
Та хоч би ж я тобі правдочку ж свою
Та горечко своє розказала...
Та нікому ж мені ж,
Нікому ничого сказати…
Та ти ж мене розважала,
Та ти ж мене потішала!
А тепер же ж як же мені жити,
Моя ж мамочка, ти ріднесенька?
Ой, більш же ж ми з тобою не побачимося,
Моя мамочко ти дорога!
Ой, яке ж горечко…
Та никому ж його не розкажеш
Та нихто ж не пособе...