Digital archive of folklore

«Шинкарочка молода,
Ой шинкарочка молода,
Продай горілки ще й вина».

«Не повірю, не продам,
Ой не повірю, не продам,
Бо у тебе жупан дран».

«Хоч у мене жупан дран,
Ой хоч у мене жупан дран,
Зато в мене грошей жбан».

«Якщо в тебе грошей жбан,
Ой якщо в тебе грошей жбан,
Я за тебе дочку дам.

Не так дочку – наймичку,
Ой не так дочку – наймичку,
Вона в мене змалечку.

Вона в мене з малих лєт,
Ой вона в мене з малих лєт,
А за неї слави нєт».

Як їхали од вінця,
Ой як їхали од вінця,
То він її питаєтца.

«Ти, дівчино-горличко,
Ой ти, дівчино-горличко,
Якого ж ти родочку?»

«По-імені Мар’яна,
Ой по-імені Мар’яна,
По-батькові Степана.

Ти, козаче-серденько,
Ой ти, козаче-серденько,
З якого ж ти родочку?»

«По-імені Івана,
Ой по-імені Івана,
По-батькові Степана».

Бодай попи пропали,
Ой бодай попи пропали,
Сестру й брата звінчали.

«Підем, сестро, в темний ліс,
Ой підем, сестро, в темний ліс,
Нехай же нас звір із’їсть.

Підем, сестро, до моря,
Ой підем, сестро, до моря,
Потопимось обоє».

Море каже: «Не прийму»,
Ой море каже: «Не прийму»,
А звір каже: «Не візьму».

«Підем, сестро, полями,
Ой підем, сестро, полями,
Розсіємось квітками».

Будуть люди квіти рвать,
Ой будуть люди квіти рвать,
Сестру й брата вспоминать.

Ото ж ції квіточки,
Ой ото ж ції квіточки,
Що братики-сестрички.

По базарю ж та й ходила,
Та двох купчечків любила,
Вон да двох купчечків любила.

Двох купчечків а й любила же,
А й двох синочків зродила,
Вон да двох синочків зродила.

Двох синочків а й зродила,
А в лавочку ступила,
Вон да й у лавочку ступила.

У лавочку та ступила,
Китаєчку купила,
Вон да китаєчку купила,

Китаєчку та й купила,
Своїх діток сповила,
Вон да своїх діток сповила.

Своїх діток та й сповила,
Та й на Дунай однесла,
Вон да та й на Дунай однесла.

Та на Дунай однесла,
Та в карабель поклала,
Вон да та в карабель поклала.

(А ти новий карабель,
Колиши моїх дітей,
А ти, жовтенький пісок,
Нагодуй моїх діток,
А ти густенький очерет,
Колиши моїх дітей.
Заріклася удова,
На двадцять год води брать,
А в двадцятому году,
Іде вдова по воду,
Стала вдова воду брать,
Став карабель припливать,
Один сидить читає,
Другий сидить співає,
І в вдовоньки питає,
Удовонько молода,
Чи ти підеш за меня?
Я сама за тебе йду,
За другого доч даю,
Які ж тепер попи стали,
Що сестру з братом ізвінчали?
Іди, сестро, горою,
А я піду другою,
Будуть люди ....вати,
Будуть з нас гріхи збирати.)

Кончив, кончив курс науки, в дом родітільский попав,
Ех, спросіл в отца благословєння, й которого отєц не дал.

Которого отєц не дал,
Ой друзʼя пред вами сознаюся - сестру родную полюбив.