Цифровий архів фольклору

Чогось мені тай дрімається,
Конь вороний спотикається.

Пущу коня, коня й на долину жи,
А сам піду(ляжу) спати на часину.

Ой спав - не спав ні час, ні годину,
Пришла к йому молода дівчина.

Прийшла к ньому молода дівчина
Та й вирвала кущик травичини.

Та вирвала кущик травичини
Та й мочила в глибоку криницю.

Меланки ходили,
Васильки носили,
Василечку, тату,
Пусти мене в хату,
Я жита не жала,
Золотий хрест держала,
Золоту каділницю носила,
Радуйтеся, люди,
Ось вам празник буде,
Богу свічу ставте,
А нам, маленьким діткам, по бубличку дайте!

Ой давно, давно я в батька була,
А вже ж тая стежечка терном заросла. (двічі)

Ой не так же терном, як терницею,
Ти зробися орлом, я орлицею. (двічі)

Ти зробися орлом, я орлицею,
Полетімо, сядемо над криницею. (двічі)

Полетимо, сядемо, станемо кувать,
Чи не прийде мати рано води брать. (двічі)

Вийшла, вийшла мати найраньше за всіх,
Набрала відерце повніше за всіх. (двічі)

Увійшла у хату невісток будить:
"Невістки, невістки, слухайте мене. (двічі)

Невістки, невістки, слухайте мене,
Щось у нас за пташка в садочку кує. (двічі)

А то ж і не пташка, то ж моя дочка
Без долі вродилася, без щастя зросла. (двічі)

Без долі вродилася, без щастя зросла,
На свою родіну помирать прийшла". (двічі)

Ой матінко-зірко, як у строку гірко,
Ні допити, ні доїсти, ні сісти відпочи(ти).

Ой матінко-вишня, чи я в тебе лишня?
Що ти мене сюди дала, де я неприви(шня).

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Ой, сім год по Криму. (двічі)

Та й не случалось та й причиноньки же,
Ой, од роду йому. (двічі)

Та й як случилась та й причинонька же,
Ой, чумак болєн. (двічі)

Та й болєн чумак та й болєн бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Та й лежит чумак, та й лежит бурлак,
Ой, болєн-нєздоров. (двічі)

Ой на річці, на Ордані,
Божа Мати ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

На калині вибивала,
На калині розвішала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Де взялися анголята,
Взяли ризи на крилята,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й понесли під небеса,
А небеса розтворились,
Усім святим поклонились,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!

Старший боярин, як баран,
Вылупив очи, як болван.

Ой як приїхав мій миленький з поля же,
Та й прив'язав коня до забора.

Ой та й прив'язав коня до забора же,
Сам заплакав край коника стоя:

"Ой нещаслива нам, коню, дорога же,
Засватана дівчинонька моя.

Ой коли б швидше вечора діждати й,
Пошлю людей дівчину сватати.

Ой пошлю людей дівчину сватати же,
А сам стану під вікном слухати.

Ой а сам стану під вікном слухати же,
А що буде дівчина казати".

Ой а дівчина по світлоньці ходить,
Вона свої білі ручки ломить.

Ой посаджу рожу над водою,
Чи не піде дощик стороною?
Та на мою рожу й червоную,
Та на мій хрещатій барвіночок,
Та на мій запашний василечок,
То щоб моя рожа і червоніла,
Й а щоб я молода і молоділа,
Та на мою косу і русявую,
Та на моє лечко і білесеньке,
Та на моє слово і вірнесеньке.

Ой уже вечір, уже смеркає,
Шось під вікном гукає,
Ой уже ж вечір, уже смеркає,
Шось під віконм гука(є).

Та прийшли подружки, вірні сестриці,
Кличуть на вечерниці,
Прийшли подружки, вірні сестриці,
Кличуть на вечерни(ці).

Ой уже ж мої та й вечерниці,
У свекрухи у світлиці.

Ой уже ж мої дівоцькі речі,
У свекрухи коло печі.

Ой уже ж мої дівочі вбори,
У свекрухи у коморі.

Як орав мужик край дороги, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Край дороги.

Та в його воли круторогі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Круторогі.

Та погоничі чорноброві, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Чорноброві.

Повісили торбу на березі, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
На березі.

Там дівчаточка хустки прали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Хустки прали.

Та вони ж тую торбу вкрали, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Торбу вкрали.

Та не порожню, з пирогами, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
З пирогами.

Та начинені горобцями, (двічі)
Гей! Цоб! Цабе, рябий! Тпрруу!
Горобцями.