Головна
Ой як приїхав мій миленький з поля

Ой як приїхав мій миленький з поля

Назва	Ой як приїхав мій миленький з поля
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Нещасливе кохання
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой як приїхав мій миленький з поля же,
Та й прив'язав коня до забора.

Ой та й прив'язав коня до забора же,
Сам заплакав край коника стоя:

"Ой нещаслива нам, коню, дорога же,
Засватана дівчинонька моя.

Ой коли б швидше вечора діждати й,
Пошлю людей дівчину сватати.

Ой пошлю людей дівчину сватати же,
А сам стану під вікном слухати.

Ой а сам стану під вікном слухати же,
А що буде дівчина казати".

Ой а дівчина по світлоньці ходить,
Вона свої білі ручки ломить.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:44 100	Ой не пой, не пой, соловеюшко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Терни, Лубенський район	01:44	Ой, не пой, не пой, соловеюшко, Ой, у моєму зельонім саду. Ой, у моєму зельонім саду, Ой, бо й так тошно мені, молодцу. Ой, бо й так тошно мені, молодцу, Ой, через дівку-розкрасавицю. Ой, через дівку-розкрасавицю, Ой, шо не схотіла зо мною гулять. Ой, шо не схотіла зо мною гулять, Ой, розпродала свій сад-виноград. Ой, розпродала свій сад-виноград, Ой, не дорого – за сто п’ятдесят. (Ой не дорого – за сто п’ятдесят, Шо я в батька по волі хожу, А в матінки в пеленах лежу. А русу косу та й за тисячу, А за красу й ціни не зложу.)
0:00 04:29 100	Та як приїхав мій миленький з поля	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вʼязова, Краснокутський район	04:29	Та як приїхав мій миленький з поля же, Та й прив'язав коня же край порога. Та й прив'язав коня же край порога же, Ой там заплакав та й край коника стоя. Ой там заплакав край коника стоя, Та й рознещасна головонька моя. Та й рознещасна головонька моя же, Та й засватана дівчинонька ж моя. Та й засватана дівчинонька ж моя же, Та якби мені вечора дождати. Та якби міні вечора дождати ж, Та й пошлю людей дівчину сватати. (Та й пошлю дівчину сватати, А сам піду під вікно слухати. А сам піду під вікно слухати, Що буде дівчина казати. Що буде дівчина казати, А дівчина по світлиці ходе. А дівчина по світлиці ходе, Білі ручки до серденька ломе.)
0:00 05:08 100	Дощ іде, дощ іде+2	Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	05:08	Дощ іде, дощ іде, до берези липне, Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі) Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко, Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (двічі) Так не велить батько ше й уся родина, Ой, дівчино-серденя, личко як калина. (двічі) Личко як калина, васильками пахне, Цілував би я тебе поки ти не заснеш. (двічі) Я й націлувався, я й намилувався, Як у саду соловей та й нащебетався. (двічі) Сидить утка на пеньку та, сидячи, кряче, То ж не утка, то дівчина за козаком плаче. (двічі)