Цифровий архів фольклору

Ой по морю, морю, по тихой воді,
Там плавали, плавали аж два лебеді.

Там плавали, плавали аж два лебеді,
Та й не лебеді - два парня молоді.

На одному парню шапка по брова,
На другому парню лєнта голуба.

Лєнта голубая розвивається,
За козаком дєвіца побивається.

Не спобивайсь, дєвіца, ти ще молода,
Літа не минули, розпрощаємся.

Ой, місяцю, місяцю, й товаришу мой,
Розсвєти доріженьку до вдовушки в двор.

А у вдовушки, вдовушки дєвка молода,
Ходе по кімнаті, чеше волоса.

Чеше волоса, ще й приглажує,
Сестрицям-подруженькам ще й наказує (переказує):

"Сестриці-подруженьки, слушайте мєня,
Не виходьте замуж в чужиї края.

Нє виходьтє замуж в чужиї края,
Чужая сторонушка нєвесьолая".

Діва сьогодні Найвищого народжує,
Народжує. (двічі)

І земля вертеп Недосяжному приносить,
Приносить. (двічі)

Анголи, анголи з пастушками
Виславляють. (двічі)

А волхви, а волхви із звіздою подорожують,
Подорожують. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

Бо задля нас народилось мале дитятко,
Надвічній Бог. (двічі)

(Це – кондак Різдва Христового)

Кукуріку, пітушок,
Золотой грєбєшок,
На соломкє спав
Да раненько встав.
Пішов по водицю,
Знайшов молодицю,
Молодиця Хомина
По болоту ходила,
Травку щипала,
Бичкові давала:
"Їж, бичок,
Бо тебе забере вовчок!".

Під нашим ліском,
Під березничком,
Налетіли соколи,
Погубили сапоги,
А ти, Ванька, дружок,
Подай мені сапожок!
"Мені нєкогда,
Мені мост мостить,
Мені золото возить!".

Сидить цар на коні,
Вихиляється,
А цариця у світлиці,
Прибирається.

Ой учора ізвечора, пасла Маланка два качора,
Пасла, пасла, загубила, шукаючи, заблудила.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Пішла вона в чисте поле,
Де Василько плужком оре,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Не щебечи, соловейку, на зорі раненько,
Не щебечи, малюсінький, під вікном близенько. (двічі)

Твоя пісня дуже гарна, ти гарно співаєш,
Ти щасливий, спарувався і гніздечко маєш. (двічі)

А я бідний, безталанний, без пари, без хати,
Не довелось мені в світі весело співати. (двічі)

Ти лети, співай тим людям, котрі веселяться,
Вони піснею твоєю будуть забавляться. (двічі)

Покриванка плаче,
Чого ж вона хоче?
Покриваться хоче,
Не так покриваться,
Як поцелуватись!

Ой у хаті зілля,
Ой у хаті зілля,
На дворі весілля,
На дворі бояри
На скрипочку й грали,
Молодий Василько як золото ся(є).

Як поїхав Саврадим у поле орати,
Його жінка Саврадимка у шинок гуляти. (двічі)

Гуляла, гуляла, трохи підпилася,
Наварила борщу, каші, в поле потряслася. (двічі)

Ходила, блудила, милого шукала,
Подивись, Саврадим, яка жінка стала. (двічі)

Та й не знав Саврадим, як жінку учити,
Запрягає в борону, їде волочити. (двічі)

Випрягає з борони, запрягає в рало,
Гей, цоб, моя мила, ще й додому рано. (двічі)

Випрягає з рала, запрягає у біду,
Гей, цоб, моя мила, я й додому поїду. (двічі)

Приїжджає до двора, в воротях калюжа,
Розсердилась чорнобрива та й на свого мужа.
Ізлізла на піч, сказала: «Недужа!» (двічі)

Ой вставай, мила, привіз тобі меду,
Цур тобі, Саврадим, голову не зведу!

Ой вставай мила, привіз я дубину,
Не товсту, не тонку, та й на твою спину.

Ой встала мила, та як не лежала,
Обняла Саврадима, ще й поцилувала. (двічі)

Бодай та дубина повік не родила,
Вона ж мене, молодую. та й оздоровила! (двічі)

Та ой чия ж то та й пшениченька ж,
Та й що довгії да гони?

Що довгії гони,
Та й ой то ж того ж та й козаченька ж,
Та й що чорниї да брови.

Та й по горі ходили,
Та ой того ж та й козаченька ж
Та й що ми втрьох любили.

Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую й на морозець,
Вивів мене босую й на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
– Чи є мороз, дівчино, чи немає,
– Чи є мороз, дівчино, чи немає?

– Немає морозу, самая й роса,
Простояла дівчина всю ніч боса,
Простояла дівчина всю ніч боса.

Ой на річці, на Йордані,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрій вечір, добрій вечір!

А виправши, розвісила,
Щедрій вечір, добрій вечір!

На калині, на малині,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Прилетіли анголята,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Взяли ризи на крилята,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Понесли попід небеса,
Щедрій вечір, добрій вечір!

А небеса розтворилися,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Усім святим поклонились,
Щедрій вечір, добрій вечір!

Ти, зятю, хароший,
Ти, зятю, хароший,
Не стій за плечима,
Не лупай очима,
Заглянь у кишеню
Вийми грошів жменю
Викинь на тарілку,
Викуп свою жі(нку).

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала,
Що ти, тьотко, наварила,
Що ти, тьотко, напекла?
А щедрівочка втекла!

Що ти, тітко, напекла,
Дайте дядько пʼятака!
А пʼятак неважний,
Дайте руб бумажний!

Кругом Мариночки стрибали дівочки…

На Петра хліб пекла, а на Йвана вибирала,
Купала на Йва(на)!

Купався Денис та й на лавці завис,
Купала на Йва(на)!

Куй, куй чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подасиш молотка -
Не підкую чобітка!
(лоскотати й казати: «Куй, куй, куй, куй…»)