Як поїхав Саврадим у поле орати

НазваЯк поїхав Саврадим у поле орати
ЖанрЖартівлива
МотивПияцтво, гуляння, Родинне життя
Дата запису10 груд. 2022 р.
Місце записусмт Малинівка, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціЯнкова Ольга Григорівна (1952) (с. Карильське, Коропська громада), Удочкіна Раїса Олексіївна (1940) ((пісня з с. Карильське на Чернигівщині))
ЗбирачiГалина Лук'янець, Юлія Лузан, Наталія Філатова-Білоус, Артем-Богдан Олексієнко, Ярослав Пушкарук, Сергій Білоус
ТранскрипціяГалина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00
100
Як поїхав Саврадим у поле орати

Як поїхав Саврадим у поле орати,
Його жінка Саврадимка у шинок гуляти. (двічі)

Гуляла, гуляла, трохи підпилася,
Наварила борщу, каші, в поле потряслася. (двічі)

Ходила, блудила, милого шукала,
Подивись, Саврадим, яка жінка стала. (двічі)

Та й не знав Саврадим, як жінку учити,
Запрягає в борону, їде волочити. (двічі)

Випрягає з борони, запрягає в рало,
Гей, цоб, моя мила, ще й додому рано. (двічі)

Випрягає з рала, запрягає у біду,
Гей, цоб, моя мила, я й додому поїду. (двічі)

Приїжджає до двора, в воротях калюжа,
Розсердилась чорнобрива та й на свого мужа.
Ізлізла на піч, сказала: «Недужа!» (двічі)

Ой вставай, мила, привіз тобі меду,
Цур тобі, Саврадим, голову не зведу!

Ой вставай, мила, привіз тобі пива,
Цур тобі, Саврадим, болить моя спина. (двічі)


Ой вставай мила, привіз я дубину,
Не товсту, не тонку, та й на твою спину.

Ой встала мила, та як не лежала,
Обняла Саврадима, ще й поцилувала. (двічі)

Бодай та дубина повік не родила,
Вона ж мене, молодую. та й оздоровила! (двічі)



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:40
100
Не буду топити, не буду варити
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівлива

с. Фиголівка, Дворічанський район02:40
0:00 01:33
100
Якось у неділю склались по рублю
Жартівлива
с. Устивиця, Великобагачанський район01:33

Якось у неділю склались по рублю,
Щоб розвесилити душечку свою,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс,
Випив стакан водки, ще й сирком загриз,
А потом в канаву нечистий заніс.

Устаю я вранці же- голова болить,
А у тій горлянці наче що стримить,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою,
А в кармані тихо, як у тім раю,
Нічим похмелити душечку свою.

(Що ж мені робити, що ж мені казать?
До получки довго нічого кусать.

Ой горло, ти, горло, яке ти без дна,
Ой скажи спасибі, що дітей нема.

Покинула мати, а жінка втекла,
А не дуже довго ще краща прийшла.

Думала навчити, як у світі жить,
Що я перестану та горілку пить.

Жінко моя мила, жінка дорога,
...бо каждий день по літру носи.

Чоловіче милий, чоловіче мій,
Не буду горілку я тобі носить.

Лучче буду камінь на плечах носить,
Чим у одній хаті з п'яницею жить.)











0:00 01:49
100
Я в середу родилася
Жартівлива
сел. Печеніги, Чугуївський район01:49

Я в середу родилася, кажуть люди - горе.
Не піду я за старого, бо борода коле. (двічі)

А піду я за такого, що сміються вуса,
Він на мене кивне-моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася,
Вийшла з хати стара мати - та й догадалася. (двічі)

-Знаю, доню, знаю, мила, чого ти смієшся,
Полюбила чорнявого та й не признаєшся. (двічі)

Не з піску була зліплена, щоб я розсіпалась,
Та хіба я дурна була, щоб я признавалась? (двічі)

Я в середу родилася, кажуть люди- горе,
Не піду я за старого, бо борода коле. (двічі)