Головна
Ой чия ж то та й пшениченька

Ой чия ж то та й пшениченька

Назва	Ой чия ж то та й пшениченька
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Чари
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Кутьківка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Величко Н.С. (1921), Дмитренко Ганна Марківна (невід.), Крейдун М.Б. (1920), Пономарьова В.П. (1924), Таран Любов Олексіївна (невід.), Шутько Л.Д. (невід.), Гайворонська Віра Марківна (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та ой чия ж то та й пшениченька ж,
Та й що довгії да гони?

Що довгії гони,
Та й ой то ж того ж та й козаченька ж,
Та й що чорниї да брови.

Та й чиї ж то ж та й сірі ж воли,
Та й по горі ходили?

Та й по горі ходили,
Та ой того ж та й козаченька ж
Та й що ми втрьох любили.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:24 100	Ой діжечка, діжечка	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:24	Ой, діжечка, діжечка та й дубовая же, ей, Та й солодкая бражечка та й медовая. Ой, ой медовая же, ой, Ой, а з ким тую бражечку та й будемо пити? Ой, та й будемо пити же, ой, Та й без милого дружечка, та й худо жити. Ой, та й худо жити же, ой, Та й як поїхав миленький та й в городочок. Ой, та й в городочок, гей, Та й не на довге врем’ячко, ой, на часочок. (Кричала, гукала — він не слише, Кивала платочком — він не виже.)
0:00 02:09 100	Чорноморець, матінко, чорноморець	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:09	Чорноморець, матінко, чорноморець, Вивів мене босую й на морозець, Вивів мене босую й на морозець. Вивів мене босую та й питає: – Чи є мороз, дівчино, чи немає, – Чи є мороз, дівчино, чи немає? – Немає морозу, самая й роса, Простояла дівчина всю ніч боса, Простояла дівчина всю ніч боса.
0:00 01:17 100	Ой чиї ж то воли поле походили	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	01:17	Ой чиї ж то воли поле походили, Ой це ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі) Одна полюбила, друга покохала, А третяя чорнявая чарів готува(ла). (двічі) (Чарів готувала, в хату закликала, Зайди, зайди, мій миленький, щось маю сказати. (двічі) Прийшов він у хати, та й сів в кінці столу, Вона йому на тарілку цілу перепілку. (двічі) Ой ізʼїв крилечко, та й ізʼїв стегенце, Заболіла голівонька, пече коло серця. (двічі)