Головна
Ой чия ж то та й пшениченька

Ой чия ж то та й пшениченька

Назва	Ой чия ж то та й пшениченька
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Чари
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Кутьківка, Дворічанський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Величко Н.С. (1921), Дмитренко Ганна Марківна (невід.), Крейдун М.Б. (1920), Пономарьова В.П. (1924), Таран Любов Олексіївна (невід.), Шутько Л.Д. (невід.), Гайворонська Віра Марківна (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець
Транскрипція	Юлія Лузан

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та ой чия ж то та й пшениченька ж,
Та й що довгії да гони?

Що довгії гони,
Та й ой то ж того ж та й козаченька ж,
Та й що чорниї да брови.

Та й чиї ж то ж та й сірі ж воли,
Та й по горі ходили?

Та й по горі ходили,
Та ой того ж та й козаченька ж
Та й що ми втрьох любили.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:17 100	Ой чиї ж то воли поле походили	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	01:17	Ой чиї ж то воли поле походили, Ой це ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі) Одна полюбила, друга покохала, А третяя чорнявая чарів готува(ла). (двічі) (Чарів готувала, в хату закликала, Зайди, зайди, мій миленький, щось маю сказати. (двічі) Прийшов він у хати, та й сів в кінці столу, Вона йому на тарілку цілу перепілку. (двічі) Ой ізʼїв крилечко, та й ізʼїв стегенце, Заболіла голівонька, пече коло серця. (двічі)
0:00 01:05 100	Ой чиї ж то воли по горі ходили	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Новий Мерчик, Валківський район	01:05	Ой чиї ж то воли по горі ходили, Ой то ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі) Одна полюбила, друга й покохала, А третяя, чорнявая, чари готува(ла). (двічі) Чари готувала, в гості приглашала: "Прийди, прийди, мій миленький, та й до мене в го(сті)!". (двічі) Як прийшов же він у хату та й сів на край столу, Вона ж йому...
0:00 04:50 100	Летіла зозуля, на бережку сіла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:50	Летіла зозуля, на бережку сіла, На бережку сіла же, а ой стала же кува(ти). На бережку сіла та й стала кувати, Не чуть мого милого же, та й не чуть, не слиха(ти). Не чуть мого милого, не чуть, не слихати, На жовтім пісочку а два слідочки зна(ти). Що первий слідочок коня вороного, А другий слідочок а й парня молодо(го). Я піду в лісочок, зорву там листочок, Буду прикривати же а й милого слідо(чок). Щоб роса не впала, пташки не бродили, А мого милого а й краще не люби(ли). Вони ж полюбили, ще й причарували, Несолону рибку ой вечерять дава(ли). Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся, А як не жонатий, а й з нами зоставай(ся). "Єсть у мене жінка ше й діточок двоє, Ше й діточок двоє, а й чорняві обо(є). Чорняві хороші, на мене похожі, А й жінка русява, а й вона ж мені па(ра). Ой, Боже ж мій, Боже, який я удався, На чужій сторонці же а й за жінку призна(вся)".