Головна
Ой по морю, морю, по тихой воді

Ой по морю, морю, по тихой воді

Назва	Ой по морю, морю, по тихой воді
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Чужина
Дата запису	26 лют. 1995 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Рижова Ганна Петрівна (1935), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 4Подобається Поділитися

Ой по морю, морю, по тихой воді,
Там плавали, плавали аж два лебеді.

Там плавали, плавали аж два лебеді,
Та й не лебеді - два парня молоді.

На одному парню шапка по брова,
На другому парню лєнта голуба.

Лєнта голубая розвивається,
За козаком дєвіца побивається.

Не спобивайсь, дєвіца, ти ще молода,
Літа не минули, розпрощаємся.

Ой, місяцю, місяцю, й товаришу мой,
Розсвєти доріженьку до вдовушки в двор.

А у вдовушки, вдовушки дєвка молода,
Ходе по кімнаті, чеше волоса.

Чеше волоса, ще й приглажує,
Сестрицям-подруженькам ще й наказує (переказує):

"Сестриці-подруженьки, слушайте мєня,
Не виходьте замуж в чужиї края.

Нє виходьтє замуж в чужиї края,
Чужая сторонушка нєвесьолая".

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 06:14 100	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гетьманівка, Шевченківський район	06:14	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла, Ой чого ж я сумна стала, як з милим розсталась? Еей, чого ж я сумна стала, що з милим розсталась Сіда милий у машину, їде в Москівщину, А дівчині атвічає: «Я тебе покину». Еей, а дівчині атвічає: «Я тебе покину». Привикайте, карі очі, сами ночувати, Хоч привикли не привикли – треба привикати. Еей, хоч привикли не привикли – треба привикати. Чорнявого не забуду, з русим спать не ляжу, Як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Еей, як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра – пішла за водою. Еей, взяла дівка нові відра – пішла за водою. Іще й води не набрала, стала постояла, Й за козаком зажурилась та й у воду впала. Еей, за козаком зажурилась та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати і кричать: «Рятуйте!», А дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Еей, а дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Було б тоді жалкувати, як була мала я, А тепер передо мною й могила сирая. Еей, а тепер передо мною й могила сирая. Вернувсь козак з Москівщини та й питає роду: «А де ж тая й дівчинонька, шо упала в воду? Еей, а де ж тая й дівчинонька, що упала в воду?» Нема тії дівчиноньки, осталась дитина, Хитається по всім світі, бідна сиротина. Єей, хитається по всім світі, бідна сиротина.
0:00 04:53 100	Чого й, милий, припав пилом?	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	04:53	Чого й, милий, припав пилом, чи метелицею, Шо милий припав пилом чи метелицею? Чи метелицею, Чом не ходиш ти до мене чи й ой вулицею? (двічі) Тію вулицею, Топчи, топчи, доріженьку ж, а й я ширшу прополю. (двічі) А я ширшу прополю, Проміж тими доріжками ж клен-дерева насадю. (двічі) Клен-дерева насадю, Рости, рости, клен-дерево ж, а я й буду поливать. (двічі)
0:00 03:45 100	Ой горе-горе, та й хто кого любе	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:45	Ой, горе-горе, е, Горе-горе та й хто кого любе, Ой кого любе. Ой хто кого любе, е, Іще горе хто з ким розстається, Ой розстається. Хто з ким розстайоться, е, Розстайоться трава з ковилою, Ой з ковилою. Трава з ковилою, е, Трава з ковилою, парень з дівчиною, Ой з дівчиною. Парень з дівчиною, е, Парень з дівчиною, з душой дарагою, Ой з дарагою. З душой дарагою, е, Як піду я на нову конюшню, Ой на конюшню. На нову конюшню, е, Запряжу я коня вараного, Ой вараного. Коня вараного, е, Коня вараного та ще й біланого, Ой біланого. Та ще й біланого, е, Та й поїду до милої в гості, До милої в гості.