Цифровий архів фольклору

Та дуб зелений, та дуб зелений,
Ще й біла берьоза, ще й біла берьоза.

А з під тієї та й берьозоньки, ай з під тієї та й берьозоньки
А й вода протікає, та й вода протікає.

Ой там козак та й молоденький, а й ой там козак та й молоденький,
Ой коня напуває, коня напуває.

А й не пий, коню, та тієї ж води, а й не пий, коню, та тієї ж води,
Ой вода ключовая, ой вода ключовая.

Не бий, козак, та своєї жінки, а й не бий козак, та своєї жінки,
Та жінка молодая, та жінка молодая.

Торох, торох, сіяв горох,
Горошку потрошку,
Утоптали чужі хлопці
Та й до нас доро(жку).

Не так вони утоптали,
Як кіньми ізбили,
Бодай же ви не дождали,
Щоб ми вас люби(ли).

Шо на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізе,
Бодай тобі, та Марійко,
Голова й обліз(е).

Та й облізла, та й облізла,
Та й стала як тиква,
Шоб ти того та й Івана
Любити й одви(кла).

Ой нате вам, та й горяни,
Коробочку клоччя,
А нам дайте-передайте
Чорнявого хлоп(ця).

Васильова мати на пристоле стояла, Христа дожидала,
Радуйтесь, люди, Христос с вами будет,
Зароди вам, Боже, жито‑пшеница, всякая пашница,
Овёс да й кудрявый, ячмень кучерявый,
Гречка гречистая, просо ворочистое!

Трох-торорох, рассыпался горох на двенадцать дорог, ай сыпеть!

Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький,
Десь поїхав з України козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився:
Прощавайте, слобожани, може з ким сваривсь.

Приливайте доріженьку, щоб і не курилася,
Розважайте стару неньку, щоб і не журилась.

Не жаль мені доріженьки, що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки, що одна осталась.

Що брат сестрі косу розплітає, рано-рано,
Що брат сестрі косу розплітає, ранесе(нько).

Косу розплітає, сестриці питає, рано-рано,
Косу розплітає, сестриці питає, ранесе(нько).

Ой, де ті кісники подівати, рано-рано,
Ой, де ті кісники подівати, ранесе(нько)?

Меншій сестриці повіддавай, рано-рано,
Меншій сестриці повіддавай, же ранесе(нько).

Летів орел Києвом, Києвом,
Та ніс хвоста кивером, кивером (двічі).

Грайте дівки без орла, без орла,
Без ясного сокола, сокола (двічі).

Аж поки я прилечу, прилечу,
Вам новини принесу, принесу (двічі).

Старим дідам орання, орання,
Чоловікам сіяння, сіяння (двічі).

Що дівчатам гречку жать, гречку жать,
Хлопцям воли поганять, поганять (двічі).

Шо в дядька, дядька,
Дядина гладка,
Не хоче вставать,
Ковбаси давать,
А дядько встає,
Ковбаси дає.

Ой колись була та й розкіш-воля,
А тепер стала та й неволенька.

А тепер стала та й неволенька,
Та й берут брата та й у солдати.

Та й берут брата та й у солдати,
А за ним плаче та й отець і мати.

А за ним плаче отець і мати,
І отець, і мати, та й дві сестриці.

Дві сестриці-жалібниці,
Ой братіку й наш, та й один ти в нас.

Братіку наш, один ти в нас,
Коли прийдеш та й в гості до нас?

Та й возьми, сестро, ой піску жменю,
Та й посій, сестро, та й на каміні.

Нема піску та й немає сходу,
Ой немає й братіка та й с походу.

Ой на горі, на Ярусалимі,
Ой там жиди Христа уловили.

Та й уловили, умертвили,
На каторім древі розпинали.

На каторім древі розпинали,
І руки, і ножки гвоздьом прибивали.

І куди несли – ріки текли,
І ріки текли кров′яниї.

І ріки текли кров′яниї,
І во гроб його положили.

І во гроб його положили,
І тяжьолий камінь накотили.

(І терновий вінець наложили,
І во гроб його положили.

І чижьолий камінь накотили,
І стороженьку постановили.

Вся стороженька обіснула,
А Діва Марія прилинула.

Ой, сину ж мій, ой, Боже мій,
Та за кого ж ти помираєш?

Та й за кого ж ти помираєш,
Чи за нас, грєшних, страсть приймаєш?

І прийняв страсті, прийняв рани,
За всіх превославних христіани).

Ой ну, люлі, котино,
Засни, моя дитино,
Засни, засни, та й задрімай,
І нічого та й не думай,
Тільки думай те, шо спати,
А я ж буду колихати.

Ой ну, ой ну, котів два,
Сірі, білі й обидва,
Та якби ж їх пара,
То й дитина б наша спала.

Десь тут була подоляночка,
Тут вона впала, до землі припала....

Устань, устань, подоляночко,
Умий своє личко, як скляночка.
Біжи до Дунаю, візьми ту, шо скраю.

Та й з-за лєсу сонце сяє,
Та й козак коника сідлає,
Ой дівчина горько плаче. (двічі)

Та й а дівчина та й горько плаче:
"Та й не брасай мене, козаче,
Бо я й умру за тобою. (двічі)

Та й не так же я за тобою,
Як за твоєю красотою,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та й питалася дівка парня,
Та й молодого козаченька,
Ой де буде й ночувати. (двічі)

"Та єсть у полі скирта сіна,
А й а то ж наша, то пєріна,
Молодая дівчинонько." (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой чим будем та й вкриватися?". (двічі)

"Мене вкриє чорна хмара,
Тебе вкриє людська слава,
Молодая дівчинонько". (двічі)

Та питалася дівка парня,
Молодого козаченька:
"Ой що будем вечеряти?". (двічі)

"А я буду їсти булку,
А ти, (дівко), думай думку,
Молодая, та дурная". (двічі)