Ой гай, мати

НазваОй гай, мати
ЖанрКозацькі
Дата запису1 черв. 1992 р.
Місце записус. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГерасименко Орина Данилівна (1917)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака
ТранскрипціяАндрій Шляхов

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой гай, мати, ой гай, мати, ой гай зелененький,
Десь поїхав з України козак молоденький.

Виїжджавши, шапку знявши, низенько вклонився:
Прощавайте, слобожани, може з ким сваривсь.

Приливайте доріженьку, щоб і не курилася,
Розважайте стару неньку, щоб і не журилась.

Не жаль мені доріженьки, що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки, що одна осталась.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:52
100
Над нашою слободою
Козацькі
с. Огіївка, Сахновщинський район02:52

Над нашою слободою
Та росте жито з лободою.

Та росте жито з лободою
Та пшениченька з осокою.

А пшениченька з осокою
Та їхав козак дорогою.

Та їхав козак дорогою жи
Та Вкраїною широкою.

Та країною широкою жи
Та долиною далекою.

Та їхав коник долиною
Та й долиною широкою.

Та під ним коник зноровився
Та й до дівчини запізнився.

Та до дівчини, до душечки
Та й на пухові подушечки.

Та до дівчини Катерини,
Та на білиї перини.

0:00 02:40
100
Ти й орьол, ти й орьол
Козацькі
с. Добропілля, Валківський район02:40

Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі)

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі)

Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі)

Вона журиться ше й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (двічі)





0:00 04:05
100
Раз козак у похід собирався
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Шарівка, Валківський район04:05

Раз козак у похід собирався, він коня вороного сідлав. - двічі

Перед ним же стояла дівчина, він словами її вговоряв. - двічі

Ти не плачь, не журися, дівчино, я з тривалого боя повернусь. - двічі

І повірила щиро дівчина, все кохання йому віддала. - двічі

........

Як не прийме сирая могила, та й навіки я буду вдова (одна). - двічі