Ой ні хмариться, ні годиниться
| Назва | Ой ні хмариться, ні годиниться |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Примусове одруження |
| Дата запису | 1 черв. 1992 р. |
| Місце запису | с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Перекопська Ольга Семенівна (1915), Демченко Марія Микитівна (1919), Костяниць Марія Леонтіївна (1926), Супрун Євдокія Романівна (1919) |
| Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Ой ні хмариться, та й ні годиниться,
Ой рубай дерево, та й куда хилиться.
Рубай дерево, куда хилиться,
Та віддай дочечку, та й куда прийдеться.
Та хоть за старого, хоть за малого,
За козаченька же ой розудалого.
Та за старим жити – тіло сушити,
А за молодчиком – ой розкошувати.
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой похожено, та й поброжено | Пісні з особистого та родинного життя | с. Огіївка, Сахновщинський район | 02:38 |
Ой похожено ей, та й поброжено да, Коло моря кіньми, Журавонька з дітьми, Журавонька скаче, (Ой не плач, дівко, не плач, красна, Ой не плач, дівко, не плач, Оля, | ||
| Ой сини ж мої, сини мої | Пісні з особистого та родинного життя | с. Огіївка, Сахновщинський район | 00:52 |
Ой сини ж мої, сини мої, сини, соловейки, Стали підростати, стали покидати, Дочки мої, дочки, дочки мої, пави, Стали підростати, стали покидати, | ||
| Ой як приїхав мій миленький з поля | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балади | с. Огіївка, Сахновщинський район | 02:53 |
Як приїхав мій миленький з поля ж, Прив’язав коня до калона, Край коника стоя, "Та продай, милий, коня вороного же, Поший, милий, додільну сорочку, Та викопай, милий, глибокую яму, Та посади, милий, червону калину!" (На калині сизий ворон кряче, "Та виломи, милий, із калини квітку, Другу неділю шось по садочку ходе, (А вона питає) "Що ж це, милий, що ж це за могила, "Та це ж, мила, тая могила, "Було б тобі, милий, коня не продавати, Було б тобі, милий, в саду не ховати, "Ой добре ж, мила, шо так зговорила, |