Ой із броду брала дівка воду

Ой із броду брала дівка воду,
Задивилась на козацьку вроду. (двічі)

Задивилась на козацьку вроду,
Та й впустила відеречко в воду. (двічі)

Відеречко на дно поринає,
До дівчини козак прибуває. (двічі)

Ти, дівчино, ти, сірая утко,
Сідай з нами та й поїдем прудко. (двічі)

Тільки дівка на човен ступила,
Серед моря човен притопила. (двічі)

Наїхало три козаки з поля,
Напувати коників до моря. (двічі)

Один каже: "Щука-риба грає",
Другий каже: "Дівка потопає!" (двічі)

Третій каже: "Я й коника збуду,
А дівчину рятувати буду!" (двічі)

(Рятуй, рятуй, козаче, дівчину,
Буде тобі од батенька плата (двічі)

Буде тобі од батенька плата,
Од матінки велика награда. (двічі)

"Я не хочу з тебе брати плату,
А я хочу на рушничок стати!" (двічі)

"Лучче буду в морі потопати,
Ніж з нелюбом на рушничок стати. (двічі)

Лучче буду в морі пісок їсти,
Як з нелюбом на посаду сісти!" (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:02
100
Ой дівчино незамужня
Балади
с. Терни, Лубенський район03:02

Ой дівчино незамужня,
Не лягай з козаком спати, бо й не можна. (двічі)

Бо козаки чужі люди,
Не одную дівчиноньку з ума звели. (двічі)

Ой звів з ума, сів на коня,
Зоставайся, дівчинонько, тепер сама. (двічі)

Ой не сама я зостаюся,
Єсть у мене кущ калини, розцвілася. (двічі)

Ой розцвілася, присов'яла,
До чого я в тебе, мамінька, догуляла? (двічі)

(Як гуляла та й казала,
З молоденьким козаченьком спать лягала.)

0:00 02:53
100
Ой ковалю, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Терни, Лубенський район02:53

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не куєш рано-пораненько?

Чи й у тебе жиліза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене жилізо і сталі,
Єсть у мене дочка Катерина.

Єсть у мене дочка Катерина,
Вона ж мені слави наробила.

Вона ж мені слави наробила,
Опівночі дитя породила.

Із півночі сина породила,
До схід сонця в море й утопила.



0:00 01:00
100
Ой матінко-голубонько
Весільні
с. Терни, Лубенський район01:00

Ой, матінко, ой, матінко, та й голубонько,
Ізмий мені, ізмий мені та й головоньку.

Бо більш мати, бо більш мати та й не (митимеш)...