Цифровий архів фольклору

Купався Іван, довелося і нам,
Купався Мусій, довелося й усім,
Купався Петро та й упав у відро!
Купала Степана, а Мусія – Федосія,
Купала на Йва(на)!

Ви, дружечки, паняночки,
Ви, дружечки, паняночки,
Підніміться всі з лавочки,
Та дайте дорогу парню молодо(му).

Не сідай, зятю, боком,
Не сідай, зятю, боком,
Це ж тобі ненароком,
Сядь собі рівнесенко,
Коли любиш вірнесе(нько).

Туман поле покриває,
Ай туман поле та все покриває,
Ой сиз голубонько літає.

Сиз голубонько літає,
А він літає та все буркотає,
Ай усе крилечками блудить.

Та все крилечками блудить,
Ай тяжко-важко ой та на серденьку,
Ой ой хто кого ой вірно любить.

(Кого вірно любить,
Ай по-під мостом та все трава ростом,
Щука риба лина гонить.

А то ж риба, то не щука,
То з милим дружком розлука.

Розлучила нас неволя,
Чужадальная сторона.)

Ой гаю, мій гаю, гаю непроглядний,
Ой чом на тобі, гаю, ой листячка ой нема(є)? (двічі)

Листячка немає, вітер не колише,
Ой що брат до сестриці ой часто письма пи(ше). (двічі)

Часто письма й пише, у письмах питає,
Ой чи привикла, сестро, ой у чужому кра(ї)? (двічі)

Не привикла, брате, треба й привикати,
А й у розкошах зросла, а й треба горе зна(ти). (двічі)

Пусти ж мене, милий, до броду по воду,
Ой до броду по воду, ой до рідного ро(ду). (двічі)

Не пущу я, мила, до броду по воду,
А бо ти там розкажеш а й про свою незго(ду). (двічі)

(Як будуть питати, то буду мовчати,
Як обіллють сльози, то вийду я з хати.)

Ладі-ладусі, де були? - В бабусі!
А що їли? - Кашку!
А що пили? - Бражку!
А що на закуску? - Хліб та капустку!

Летів шпак через мак
Та й мак поламав. (двічі)
Шо Дмитрушко за Ганнушку
Сто рублів давав. (двічі)

За Тетянку п'ятака,
Бо Тетянка не така,
Ганнушка моя,
Сторубльовая!

Ой зацвіло чистоє поле разними цвітами.

Ой разними цвітами,
Та й заплило ой синьоє й море та все кораблями.

А й усе кораблями,
Поміж тими ай гордо кораблями матроси гуляли.

Матроси гуляли,
Вони ж собі та й розкрасную дєвку на ноч підмовляли.

На ноч підмовляли,
А й пайдьом, пайдьом, та розкрасная дєвко, пайдьом гулять з нами.

Пайдьом гулять з нами,
Що ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, напоїм, накормим.

Напоїм, накормим,
А ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, с сабой спать положим.

С сабой спать положим,
Ой спи, ой спи, та розкрасная дєвко, доспися й до горя.

Доспися й до горя,
А й прокинулась та й розкрасная дєвка а й вже насеред моря.

(Козаченьки, бурлаченьки, вернимось додому!
Хоч додому, не додому, та й до мого роду,
Було б тоі, красна дєвко,з матросом не знаться!
Було б тобі, красна дєвко, з родом розпрощаться!)

Ой журавко, журавко,
Ой журавко, журавко,
Чого кричиш та й щоранку?

Ой як мені не кричать,
Ой як мені не кричать,
Як високо та й вилітать?

Ой високо, високо,
Ой високо, та й високо,
Клен-дерево та й од води.

Клен-дерево од води,
Як листячко ой опаде,
За водою та й попливе.

Тоді ненька згадає,
Тоді ненька згадає,
Як обідать та й сідає.

Одна лишня ложечка,
Одна лишня та й ложечка,
Та й десь моя та й донечка.

Одбилася од роду,
Одбилася од роду,
Як той камінь у воду.

Упав камінь та й лежить,
Упав камінь та й лежить,
На чужбині гірко жить.

Та й на могилу вітер віє,
Та й на покоси сонце гріє
Ой на мой зельон сад.

На мой зельон сад,
Там в саду дєвица гуляла,
Та й красавиця цвіти рвала,
Ой совила вінок.

Совила віночок,
Та совила вона віночок
Та й на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.

Переходь сюда,
Та через гребельку місточок,
Ой там ялиновий кусточок,
Ой шолкова трава.

Шолкова трава
Та трава з вітром шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки шо лягла.

Тільки шо лягла,
Та іще ж вона не вляглася,
Ой целуванням зайнялася,
Ой целує його.

Целує його,
Та й цєлувала-милувала,
Ой роздушою називала:
"Ой роздуша моя!

Роздуша моя!
Ой як я тебе не побачу,
То разів сорок на день плачу,
Плачу, що не бачу!".

А люлі, люлі, люлі,
Сіли гулі на люлі.
Цитьте, гулі, не гудіть,
І дитяти не збудіть.
Дитятко маленьке
Спатоньки раденьке,
А-а, а-а, а...

Налетіли гулі
Та й сіли на люлі,
Золотиї бильця,
Серебрані вервечки,
Золотиє бильця,
Підем до Кирильця.
Шо Кирилко робе?
Нема його дома -
Руба в лісі дрова.
А, а-а-а...

Де хата тепленька,
Там дитя маленьке,
Люлі, люлі,
Дитя мале, спати!

Як піду я прохожуся по зельоному саду,
Ой та й по зельоному садочку,
Де мій милий проживав.

Десь мій милий прожива, ої,
Та й стукну, грюкну же та й під окошко,
Вийди, милий, й та й на совєт.

Вийди, милий, ж на совєт, ої,
Та й шо мой милой та й не виходить,
Нє совєту ж не дайот.

Нє совєту не дайоть, ої,
Та й ні совєту, та й ні отвєту,
Ласкавого слова нєт.

Ласкавого слова нєт, ої,
Та й на гулянні та й компанні
Парень дєвку цілував.

Парень дєвку цілував, ої,
Та й цілував він, ой, милував він,
Поки її же з ума звів.

Поки її з ума звів, ої,
Та й ізвів з ума та й із розума
Тай став її покидать.

Та й став її покидать, ої,
Та шо дівчині жалко стало,
Стала плакать ше й ридать.

Стала плакать ше й ридать, ої,
Та й а шо парню жалко ж стало,
Став дівчину же вговорять.

Став дівчину вговорять, ої,
Та й не плач, дівко, не плач, красна,
Не плач, розочка моя.

Не плач, розочка моя, ої,
Та шо я призов та й одбуду,
Возьму заміж за сєбя.

Усі гори зеленіють, (двічі)
Де багаті жито сі(ю(ь).

Одна гора тільки чорна, (двічі)
Де сіяла бідна вдо(ва).

Де сіяла, волочила, (двічі)
Слізоньками примочи(ла).

Роди, Боже, пшениченьку, (двічі)
Щоб було що на зимо(ньку) .

Меланка ходила, Василька просила,
Василечку, татку, пустіть мене в хатку,
Я жита не жала, чесний крест держала,
По церкві ходила, кадилом кадила,
Кадітєся, люди, до вас Господь буде!
Щедрий вечір, добрий вечір!
Добрим людям на здоровʼя!

Вітер з поля, хвиля з моря,
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Світ-головонька кружиться,
Ой да й на плече орьол садітца. (двічі)

(Ой ти, й орьол сизокрилий,
Ой да й скажи правду, де мой милий? (двічі)

А мой милой на роботі,
Ой да й на літєйному заводі) (двічі)

Тече річка, тече бистра, береги крутії,
А в тюрмі сидять жульмани, хлопці молодії. (двічі)

Сплять жульмани, сплять жульмани, лиш один не спить,
Він своєму начальнику потихеньку говорить. (двічі)

Ти, начальник, ти, начальник, одпусти додому,
Бо вже скучилась, бо вже змучилась дівчина за мною. (двічі)

Одпустю тебе додому, так ти красти будеш,
Ти напийся води холодної, про любов забудеш. (двічі)

Пив я воду. пив холодную. та й не напивався,
Любив жульман дівчиноньку, нею милувався. (двічі)

Умер жульман, умер жульман. умерла надія,
Лиш остався кінь вороний, збруя золотая. (двічі)

А ви збрую золотую товарушу дайте,
А коника вороного в полі розстріляйте. (двічі)

Понад садом, садом та пшениченка ланом,
Та пшениченка ланом, горою овес.

Горою овес, та не по правді, козаче,
Не по правді, соколе, зо мною живеш.

Зо мною живеш, а як вечір настане,
А як вечір настане, до другої йдеш.

До другої йдеш, а мені молоденькій,
А мені молоденькій жалю ой завдаєш.

Ой поки ж ми та й стоятимемо,
Ой поки ж ми та й стоятимемо,
Сиру землю та й топтатимемо
Червоними чобіточками,
Золотими підківочками.

Ми думали, ви приїхали,
Ми думали, ви приїхали,
А вони ж пішком прийшли,
Молодого у мішку принесли,
І ноги стирчали - собаки гарчали,
Свашку у корзині, щоб не з’їли свині,
Світилку в коробці, щоб не вкрали хло(пці).