Головна
Ой зацвіло чистоє же поле

Ой зацвіло чистоє же поле

Назва	Ой зацвіло чистоє же поле
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Вбивство, Потопання, Смерть
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Олефіренко Ганна Григорівна (1911), Онищенко Василина Пантелеймонівна (1914), Фесенко Анастасія Іванівна (1924), Ігнатченко Галина Василівна (1924), Островерха Марія Трохимівна (1922), Лейко Мотря Мусіївна (1918)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой зацвіло чистоє поле разними цвітами.

Ой разними цвітами,
Та й заплило ой синьоє й море та все кораблями.

А й усе кораблями,
Поміж тими ай гордо кораблями матроси гуляли.

Матроси гуляли,
Вони ж собі та й розкрасную дєвку на ноч підмовляли.

На ноч підмовляли,
А й пайдьом, пайдьом, та розкрасная дєвко, пайдьом гулять з нами.

Пайдьом гулять з нами,
Що ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, напоїм, накормим.

Напоїм, накормим,
А ми ж тебе, та й розкрасная дєвко, с сабой спать положим.

С сабой спать положим,
Ой спи, ой спи, та розкрасная дєвко, доспися й до горя.

Доспися й до горя,
А й прокинулась та й розкрасная дєвка а й вже насеред моря.

(Козаченьки, бурлаченьки, вернимось додому!
Хоч додому, не додому, та й до мого роду,
Було б тоі, красна дєвко,з матросом не знаться!
Було б тобі, красна дєвко, з родом розпрощаться!)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:32 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:32	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубовеє денце, ой не цурайся, козак, серце. (двічі) Як будеш ти цуратися, будуть люди сміятися, Та не так із тебе, а як із мене, а й з мене, парня, молодого. (двічі) (Ой дівчино вірно люба, одвертайся од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як на сизого голуба. А козаченьку молоденький, єсть у тебе коник вороненький. Сідлай коня, з'їжджай з двора, ти не твій, я не твоя. Козак став коника сідлати, із коником розмовляти, Ой коню мій вороненький, донеси мене до Дунаю, Стану, гляну, подумаю. Шо мені робити? Чи мені втопиться, чи з коника вбиться, Я й сам, молод, не вгадаю. Прийми, Боже, душу, щуко-рибонько, тушу, А ти, річко бистра, а вода чиста, викині кості на сушу.)
0:00 07:37 100	Ой як пожену я воли до води	Пісні з особистого та родинного життя	с. Олександрівка, Валківський район	07:37	Ой як пожену я воли до води, А я сам і зайду, зайду до вдови, А я сам і зайду, зайду до вдови. Зайду до вдови, Та й здоров була, вдово молода, Та й чи не полюбиш мене молодця, Та й чи не полюбиш мене молодця? Мене молодця, А я й не полюблю тебе молодця, Бо є в тебе жінка, жінка молода, Бо є в тебе жінка, жінка молода. Жінка молода, Та як прийшов він, та й він додому, Та й бере він жінку за білу руку, Та й бере він жінку за білу руку. За білу руку, Та й утопив жінку, жінку молоду, Та й утопив жінку, жінку молоду. Жінку молоду, Та як прийшов він, а й він додому, Та й падають дітки аж у ніженьки, Та й падають дітки аж у ніженьки. Аж у ніженьки, Ой, тату ж, наш тату, тату, татусю, Ой, де ж ви поділи нашу матусю, Ой, де ж ви поділи нашу матусю? Нашу матусю, Ой, цитьте ж ви, дітки, дітки, не кричіть, Та й нікому ж, дітки, дітки, не кажіть, Та й нікому ж, дітки, дітки, не кажіть. Дітки, не кажіт, Та й була в вас ненька, ненька лихая, А тепер же буде ненька другая, А тепер же ж буде ненька другая. Ой як пожену я воли до води, А я сам і зайду, зайду до вдови, А я сам і зайду, зайду до вдови.
0:00 03:07 100	Ой ходив донець	Балада	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	03:07	Ой ходив дунець сім год по Дону, А й на восьмом году сам додому йду. Обняла ж ночка возлє лєсочка, Та встав прив'язав коня возлє явора. Прив'язав коня возлє явора, Ай сам же ліг спать возлє коріння. Ой сам же ліг спать возлє коріння, А й приснилась йому лютая змія. А ж то ж не змія, а то ж мать моя, А ж то ж мать моя, скушила мєня. (Шо твоя жена у розброд пішла, Коні вороні розпродала, Узди, хомути пороздавала, Приїхав донець до нових ворітець, Вийшла к йому жена молода, Здрастуй не сказав, світ головку зняв, Прив'язав же коня возлє двора, А сам пішов по конюшеньці, Коні вороні по станках стоять, Узди, хомути по гвіздках висять, Сизі голуби ізлітаються, Сини соколи сидять за столами, Пишуть перами, кажуть словами, Не єсть ти отець, а єсть ти подлець, Здрастуй не сказав, матері головку зняв.)