Та й на могилу вітер віє

НазваТа й на могилу вітер віє
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Розлука
Дата запису1 серп. 1991 р.
Місце записус. Корбині Івани, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавцігурт СБК (7 осіб)
ЗбирачiДмитро Лебединський, Олена Балака

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Та й на могилу вітер віє,
Та й на покоси сонце гріє
Ой на мой зельон сад.

На мой зельон сад,
Там в саду дєвица гуляла,
Та й красавиця цвіти рвала,
Ой совила вінок.

Совила віночок,
Та совила вона віночок
Та й на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.

Переходь сюда,
Та через гребельку місточок,
Ой там ялиновий кусточок,
Ой шолкова трава.

Шолкова трава
Та трава з вітром шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки шо лягла.

Тільки шо лягла,
Та іще ж вона не вляглася,
Ой целуванням зайнялася,
Ой целує його.

Целує його,
Та й цєлувала-милувала,
Ой роздушою називала:
"Ой роздуша моя!

Роздуша моя!
Ой як я тебе не побачу,
То разів сорок на день плачу,
Плачу, що не бачу!".