Та й на могилу вітер віє
| Назва | Та й на могилу вітер віє |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Розлука |
| Дата запису | 1 серп. 1991 р. |
| Місце запису | с. Корбині Івани, Богодухівський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | гурт СБК (7 осіб) |
| Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
Слухати аудіо
Та й на могилу вітер віє,
Та й на покоси сонце гріє
Ой на мой зельон сад.
На мой зельон сад,
Там в саду дєвица гуляла,
Та й красавиця цвіти рвала,
Ой совила вінок.
Совила віночок,
Та совила вона віночок
Та й на руках держить платочок,
Ой переходь сюда.
Переходь сюда,
Та через гребельку місточок,
Ой там ялиновий кусточок,
Ой шолкова трава.
Шолкова трава
Та трава з вітром шевелиться,
Ой там дівчина спать ложиться,
Ой тільки шо лягла.
Тільки шо лягла,
Та іще ж вона не вляглася,
Ой целуванням зайнялася,
Ой целує його.
Целує його,
Та й цєлувала-милувала,
Ой роздушою називала:
"Ой роздуша моя!
Роздуша моя!
Ой як я тебе не побачу,
То разів сорок на день плачу,
Плачу, що не бачу!".