Головна
Вітер віє, повіває

Вітер віє, повіває

Назва	Вітер віє, повіває
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Моряцькі
Дата запису	8 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Романовна Майборода (1924)
Збирачi	Наталія Олійник

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Текст наразі відсутній

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 03:21 100	По морю, по тихому розгулялася волна	Пісні з особистого та родинного життя 3 Балади,Сучасні пісні та новотвори,Моряцькі	с-ще Зоря, Краматорський район	03:21	По морю, по тихому розгулялася волна. Довго, довго й ожидала парахода здалєка. (двічі) Капітан к німу падходіть: «Что задумался моряк?» «Что-то сєрце придвіщаєт» – отвічаєт на вопрос. (двічі) «Что задумался матрос? Пасматрі-ка в даль морскую: тєло женськоє пливьот». (двічі) Моряк кинувся у воду тєло женскоє спасать. Винул тєло й на корабель, став чєрти он узнавать. (двічі) «Моя мила, чорнобрива, ото сам я нє дознав». Взяв він папір в праву руку, сам (…) упав. (двічі)
0:00 01:21 100	Ой як я на тин хилюся	Пісні з особистого та родинного життя	с. Задонецьке, Зміївський район	01:21
0:00 02:19 100	Ой хіба я в лузі не калина була	Пісні з особистого та родинного життя	с. Задонецьке, Зміївський район	02:19	Ой хіба я в лузі не калина була, Ой хіба я в лузі не червоная й булa? Взяли мене поламали, І в пучечки пов'язали, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в полі не пшениця була, Ой хіба я в полі та й не ярая й була? Взяли мене покосили, І в снопики ізложили, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в лузі не травиця була, Ой хіба я в лузі не зеленая й була? Взяли мене покосили, І в копиці ізложили, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в батька не дитина була, Ой хіба я в батька не коханая й була? Взяли мене заміж дали, І світ міні зав’язали, Така ж доля моя, Гей, така доля моя. Чи не було річечки утопиться міні, Чи не було кращого й улюбиться міні? Були річки – постікали, Були кращі – кращих брали, Така доля моя, Гей, така доля моя.