Вітер віє, повіває

Вітер віє, повіває, аж колишеться трава, ей,
Вітер віє, повіває, аж колишеться трава.

Нещаслива та дівчина, яка любе моряка, е,
Нещаслива та дівчина, яка любе моряка.

Моряк сяде, сяде та й поїде – зостаюся я й сама, ей,
Моряк сяде, сяде та й поїде – зостаюся я й сама.

Якби й сама, сама – ще б нічого, ще й малютка на руках, ей,
Якби й сама, сама – ще б нічого, ще й малютка на руках,

А малютку звать Анютка – розпрекрасноє дитя, ей,
А малютку звать Анютка – розпрекрасноє дитя.

Як возьму я ту й малютку до сестриці до родной:
«Ти, сестрице моя дорогая, воспитай моє дитя, ей,
и, сестрице моя дорогая, воспитай моє дитя!"

А я піду, піду утоплюся протів милого двора, ей,
А я піду, піду утоплюся протів милого двора!

Первий раз я, раз я потопала – не достала в морі дна, ей,
Первий раз я, раз я потопала – не достала в морі дна.

Другий раз я, раз я потопала – скаламутилась вода, ей,
Другий раз я, раз я потопала – скаламутилась вода.

Третій раз я, раз я потопала: «Прощай, милий, навсігда!
Третій раз я, раз я потопала: «Прощай, милий, навсігда!"