Цифровий архів фольклору

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Ой тату, мій тату, затопи нам хату,
Затопи нам тату хату, та й навари їсти. (двічі)

Не буду топити, не буду варити,
Возьму ціп та й на тік, піду й молотити (двічі)

Трохи перегодом іде огородом,
Шатається, мотається за колюки хватається, чоловіка лає. (двічі)

Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувать
Та й за вушка витягать,
Та й витяг за вушка,
Посадив на сушку,
Сиди, кицю, не мурчи,
Коли впала, так мовчи!

Ой ти, коту, котусю,
Займи мою телусю,
На попови толоки,
Там травиці по боки,
І кінь біжить – трава шумить,
Під тим конем козак лежить,
Сокиркою порубаній,
І ножиком поштриканій,
І від вітру почорнів,
А від сонця погорів.

Та ой не ходи ой, розкудрявче,
Ой коло мого же саду же,
Та й не топчи же, а й, розкудрявче, же,
Ой саду-виногра(ду).

Ой не для того та й сад садила,
Ой кого ж я любила же,
Ой задля того же ой поливала,
Ой кого цілува(ла).

Ой цілувала та й милувала,
Ой хорошого же парня,
Та й хорош парень та й розкудрявче же,
А в його кудрі в'ю(ться).

Ой він киває, та він моргає,
Ой дівку викликає же:
«Ой вийди, дівко, же, ой вийди же, красна,
Ой на нове криле(чко).

Ой вийди, дівко, та й вийди, красна
Ой на нове крилечко же,
Та й промов, дівко же, ой промов, красна,
Ой хоть одно слове(чко)».

Та що Божоє нарождення,
Божого сина.

Та вона його спородила,
Діва Марія.

Та вона ж йому рекла ім’я,
Святоє й Ілля.

Та слава ж тобі, сину Божий,
З нині й довіку.

Та де Сус Христос страждається,
За чоловіка.

Та де анголи трепечуться,
Над Сусом поють.

Та всьому ж миру хрещеному,
Радість создають.

Та запоїло три янголи,
З небес летючи.

Та по Святому Рожествові,
Сніги залягли.

Та по Святому ж Великодню,
Річки потекли.

А по Святій же неділеньці,
Сади зацвіли.

Та як зацвіло Боже древо,
Ше й разні цвіти.

Та возрадувавсь мир хрещений,
Ше й малі діти.

Добрий вечір!

Упав сніжок на обліжок
Та взявсь водицію.

Та взявсь водицію,
Лучче бути дівицію,
Чим молодицію.

Чим молодицію,
Бо у неньки рідненької
Рушник на кілочку.

Рушник на кілочку,
А в свекрухи-клопотухи
Віник у куточку.

Віник у куточку,
Бо у неньки рідненької
Можна й погуляти.

Можна погуляти,
А в свекрухи-клопотухи
Вдосвіта вставати.

Вдосвіта вставати,
Бо у неньки рідненької
Є час спочивати.

Є час спочивати,
А в свекрухи-клопотухи
Весь день працювати.

Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик,
У дудочку граю,
Христа забавляю,
Хрест похилився,
Маленький хлопчик поклонився,
Йде плаче,
Стежечки не баче,
Двері відчиняє,
З празничком поздоровляє!

Ходили дівочки кругом Мариночки,
Та йшли, та йшли, Мариночку найшли,
Купала на Йвана!

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому пару коників
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Він на ті коні скоса поглядає
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому дівку в наряді
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

А він ту дівку взяв, поцілував
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Чуки-чуки, чукина,
Яка дівка чепурна,
Чепурна, чепурна, чепурнесінька,
Чуки-чуки, в батька вдалося,
В материну кохту вдяглося.

Дуб на дуба похилився,
Летів комарь та й убився,
Ой, де ж там, де ж там, де ж там
Летів комарь та й уби(вся).

Вилітала муха з хати
Комарика рятувати,
Ой, де ж там, де ж там, де ж там
Комарика рятува(ти).

-Звідкіль ідеш, чоловіченьку?
-Із корчми!
-Що ж ти несеш, чоловіченьку?
-Куль соломи!

-Ой, що ж в тім кулі?
-Черевички кумі.
Кума сіла та й наділа
Та й на кума погляділа.

-Ой, кумчику-чику,
Ти голубчику-чику,
Ти почаще ходи,
Та й нікому не кажи.

-Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе батько лихий,
Та недобрий, бридкий,
Цур тобі й пек! (двічі)

Ой наступає та й чорна хмара, став дощ накрапать,
Ой зібралася бідна голота й до корчми гулять. (двічі)

Пили горілку, пили наливку, ще й мед будем пить,
А й хто з нас, браття, буде сміяться й того будем бить. (двічі)

Ой йде багач, ой йде дукач, насміхається:
«Ой за що, за що бідна голота й напивається?». (двічі)

Ой беруть дуку ж за чуб, за руку, третій в шию б’є:
«Ой не йди, не йди, превражий сину й, де голота п’є!». (двічі)

Мати доні та й питається,

Мати доні та й питається,
Куди, доню, й убирає(сся)?

Піду, мамо, між чужії люди,

Піду, мамо, між чужії люди,
Ой там люди та й не наші(ї).

Ой там люди та й не нашії,

Ой там люди та й не нашії,
Роблять діло не по-нашо(му).

Діло зроблю – вона переробе,

Діло зроблю – вона переробе,
Слово скажу – вона перека(же).

Шо свекруха вечеряти варе,

Шо свекруха вечеряти варе,
А свекорко дубиноньку па(ре).

Парся, парся, сирая дубина,

Парся, парся, сирая дубина,
Начувайся, чужая дити(на).

Нашо парить сирую дубину?

Нашо парить сирую дубину,
Нашо лаять чужую дити(ну)?

А в полі береза, а в полі кудрява,
Мати свого сина в військо виряжала,
Мати свого сина в військо виряжала.

Іди, мій синочок, іди, не барися,
На третій годочок додому вернися,
На третій годочок додому вернися.

На третій годочок їде мій синочок,
Та не сам з собою, з вірною женою,
Та не сам з собою, з вірною женою.

Сина посадили за столом рядочком,
Нелюбу невістку в сінях у куточку,
Нелюбу невістку в сінях у куточку.

Сину наливали горілочки з медом,
Нелюбій невістці зеленого яду,
Нелюбій невістці зеленого яду.

Чоловік та жінка та й вірно любились,
Вони тим же ядом вдвох переділились,
Вони тим же ядом вдвох переділились.

Ой що ж то за шум сочинився,
Що комарик та й на мусі оженився. (двічі)

Та й узяв собі жінку(мушку) невеличку,
Що не вміє шити-прясти чоловічку. (двічі)

Полетів наш комарь у лісочок
Та й сів наш комарь на дубочок. (двічі)

Де й не й узялася шуря-буря,
Вона того комарика з дуба здула. (двічі)

Та й упав наш комарь на помості,
Побив, потрощив ребра й кості. (двічі)

Ой, ну ну ну, люлі,
Налетіли гулі,
Стали думать і гадать,
Чим дитинку годувать,
Чи бубличком, чи медком,
Чи кашкою з сахарьком.

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.

На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).

Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).

Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).

Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».

Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).

Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).