Та ой не ходи ой, розкудрявче
| Назва | Та ой не ходи ой, розкудрявче |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Кохання |
| Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Гончаренко Килина Михайлівна (1910), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Та ой не ходи ой, розкудрявче,
Ой коло мого же саду же,
Та й не топчи же, а й, розкудрявче, же,
Ой саду-виногра(ду).
Ой не для того та й сад садила,
Ой кого ж я любила же,
Ой задля того же ой поливала,
Ой кого цілува(ла).
Ой цілувала та й милувала,
Ой хорошого же парня,
Та й хорош парень та й розкудрявче же,
А в його кудрі в'ю(ться).
Ой він киває, та він моргає,
Ой дівку викликає же:
«Ой вийди, дівко, же, ой вийди же, красна,
Ой на нове криле(чко).
Ой вийди, дівко, та й вийди, красна
Ой на нове крилечко же,
Та й промов, дівко же, ой промов, красна,
Ой хоть одно слове(чко)».
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Та стелись, стелись та й барвіночок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:00 |
Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном – листом. Не голосом – свистом, Як я тебе кликав Сивим конем їхав. Не обзивалася. Не сподівалася. Зозулі не чула. | ||
| Ой у полі а три дорожки різно | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:15 |
Ой у полі а три дорожки різно, Ой не ходи а козаче до мене, Що я слави, а й слави не боюся, 3 ким люблюся ой не наговорюся, | ||
| Та стелись, стелись, ой барвіночок | Пісні з особистого та родинного життя | с. Клюшниківка, Миргородський район | 02:59 |
Та й стелись, стелись, та й барвіночок, Не кореном – листом. Не голосом – свистом, Як я тебе кликав Сивим конем їхав. Не обзивалася. Не сподівалася. Зозулі не чула. |