Ой у яру та й криниця же ой на чотири зводи

НазваОй у яру та й криниця же ой на чотири зводи
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Козацька
МотивКохання
Дата запису24 січ. 1993 р.
Місце записус. Олександрівка, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ЗбирачiМирослава Семенова

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой у яру та й криниця ж, ой на чотирі ж зводи.


На чотирі зводи,
Та й напували та й три козаки же, ой ворониї ж ко(ні).


Ворониї коні,
Та й списали та й змалювали же, ой дівці чо.., ох і чорні бро(ви).


Дівці чорні брови,
Та й один пише, а й на бумазі же, а й другий на.., ох і на китай(ці).


Другий на китайці,
Та й третій каже: «Та й передаймо ой дівчині, ох і та й кохан(ці)».


Дівчині коханці,
А я дівчина та й воду ж брала же, ой руту й по.., ох і полива(ла).


Руту поливала,
Та й вона собі та й козаченька же, ой в гості за.., ох і зазива(ла).

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:47
100
Як устану я раненько
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацька

с. Олександрівка, Валківський район03:47

Як устану я раненько,
Та й умиюся біленько, ей!
Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця.

Та й сяду я край віконця,
Проти ясного сонця,
Проти ясного сонця,
Виглядати чорноморця.

Чорноморець не сам іде,
Дев’ятеро конів веде, ей!
На десятім вороному, ей!
Сам в жупані голубому.

Я думала він додому,
Він поїхав до Дунаю, ей!
Там став коней напувати, ей!
Стала хвиля воду гнати.

Став він коней напувати,
Стала хвиля воду гнати, ей!
Стала хвиля воду гнати, ей!
Чорноморець потопати.

Чорноморець потопає,
Та й на милую гукає, ей!
Ратуй, ратуй, моя мила, ей!
Коли вірно любила.

Ой, рада б я ратувати,
Так не вмію я плавати, ей!
Якби човен та весельце, ей!
Рятувала б тебе, серце.

Поки людей ізібрала,
Чорноморця утеряла, ей!
Поки люди ізішлися, ей!
Чорноморець утопився.

Пливи, пливи за водою,
Остаюся я вдовою, ей!
Пливи, пливи річечками, ей!
Остаюся з діточками.

Пливи, пливи річечками,
Остаюся з діточками,
Пливи, пливи вузенькими, ей,
Остаюся з маленькими!

0:00 03:40
100
Пісні з особистого та родинного життя
с. Олександрівка, Валківський район03:40

Вітер з поля, хвиля з моря,
Вой, да дозвела ж любов до горя,
Вой, да дозвела ж любов до горя.


От любови світ кружиться,
Вой, да на плєчах й орьол садиться,
Вой, да на плєчах й орьол садиться.


Ой, ти, орле сизокрилий,
Вой, да скажи правдоньку, де ж мой милой,
Вой, да скажи правдоньку, де ж мой милой?


А мой милой на роботі,
Вой, да на літєйному заводі,
Вой, да на літєйному заводі.


Шо ж він робе, виробляє,
Вой, да мідні трубоньки виливає,
Вой, да мідні трубоньки виливає.

0:00 05:51
100
Їхав козак на воронім коні
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацька

с. Новий Мерчик, Валківський район05:51

Їхав козак на воронім коні, йшла дівчина бережком. (двічі)

Йшла дівчина бережком,
Він на неї платочком махає, вона йому - хвартушком. (двічі)

Вона йому - хвартушком,
-Сподівайся, молода дівчино: я звечора спать прийду. (двічі)

Я звечора спать прийду.
Дівка ждала, ждала, й ожидала, потушила, спать лягла. (двічі)

Зашуміло, вой да й загримєло золотим кольцом в окно. (двічі)

Дівка встала, двері одчинила, парню виговор дала. (двічі)

Парню виговор дала:
-Де ж ти шлявся, де ж ти волочився, що звечора не прийшов? (двічі)

Що звечора не прийшов?
-Я не шлявся, я й не волочився, я в сестриці забаривсь. (двічі)

Я в сестриці забаривсь.
Випив, випив ой да стакан чаю, паперосу закурив. (двічі)

Паперосу закурив,
Я про тебе, молода дівчино, увесь вечер говорив. (двічі)