Near the river, near the ford

Ой орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко.

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти, орьол, над моєю стороной?

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля гиля, на ставок,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, на часок.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в суточки,
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.
Завʼязала світ головці,
Я ж думала, шуточки.

Гиля, гиля, сіри гуси,
Гиля, гиля, на Дунай,
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.
Завʼязала світ головці,
Тепер сиди та й думай.

Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гиля, в лободу,
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.
Завʼязала світ головці,
Більш до тебе не прийду.

Годіка через чотири
Мать придане собрала,
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.
За помєщіка старого
Дочку замуж оддала.

Я помещіка старого,
Я й до гроба не люблю,
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.
А к мальчішкє, к молодому,
Я й сама к нєму пойду.

Затоплю я нову хату сирими дровами,
Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі)

А мій мілій чорнобривій до другої ходе,
Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі)

Як приходе він додому, став ножі точити,
Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі)

«Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину,
Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі)

«Ой не буду я годити ні одну хвилину,
Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі)

А сусіди, добрі люди, дали неньці знати,
«Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі)

«Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила?
Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі)

«Ой не я їх сиротила, сиротили люди,
Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі)

Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує?
Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)?
Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?