Oh cherry, cherry, why don't you give birth abundantly?

Під вишнею-черешнею, я з милим стояла,
Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась.
Гей! Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась.

Сіда милий на машину, іде в Москівщину,
А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!»
Гей! А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!»

"Ой як будеш покидати, подари колєчко,
Як згадаю чорнявого, заболить сердечко".
Гей! "Як згадаю чорнявого, заболить сердечко".

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра, пішла за водою.
Гей! Взяла дівка нові відра, пішла за водою.

Ой чі брала, чі не брала, стала, постояла,
За чорнявим зажурилась, та й у воду впала.
Гей! За чорнявим зажурилась, та й у воду впала.

Біжить батько, біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!»,
А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!»
Гей! А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!

Було б тоді жалкувати, як була маленька,
А тепер же пожаліє сирая земелька!"
Гей! "А тепер же пожаліє сирая земелька!"

Ой у полі озеречко, там плавало відеречко,
Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце. (двічі)

А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою,
Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою. (двічі)

“Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити.
Лежить нелюб на правій руці, так боюся розбудити”.(двічі)

“Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба,
Буду стріляти, буду влучати, як у зеленого дуба”. (двічі)

“А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш.
Хоч удариш, так не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. (двічі)

Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький,
Сідлай коня, їжжай з двору, ти не мій, а я не твоя”.(двічі)

Козак коника сідлає, до коника промовляє:
“Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до тихого Дунаю”. (двічі)

Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю:
“Чи мені вбиться, чи мені втопиться, чи назад воротиться? (двічі)

Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі)

Ой на горі жито, під горою овес,
|Чом ти, козак, не по правді живеш? | 2

До другої ходиш, до мене не йдеш,
|Із другої вулиці голос подаєш.| 2

Посади, дівчина, у дворі вербу,
|Куди я не йтиму, до тебе зайду! | 2

Обсади, дівчино, вишнями двір,
|Щоб не вчувався голосочок мій.| 2

Посадила вишню, не приймається,
|Миленького голосочок учувається.| 2

Чом ти, козаче, учора не прийшов?
|Бо учора з вечора дощик ішов.| 2

Обдури, козаче, ти батька свого,
|До ранку гуляла, дощу не було!| 2

Обдури, козаче, матір свою,
|Бо спроводжав ти подружку мою!| 2

Не правда, дівчина, не правда твоя,
|То не подружка, дівчина моя.| 2

Лежу в лазереті, сниться мені сон,
|Що до мене милий у гості прийшов.| 2

Прокидаюсь рано, нікого нема,
|Тільки коло мене дитина мала| 2