I am leaving you today

У віконця старенькая мати свого сина з войни вигляда,
Може, прийде з германськага бою і покраща в матусі життя. (двічі)

Ой, не жди ти, старенькая мати, твого сина давно вже нема,
Він убитий германським снарядам – тільки в полі магила адна. (двічі)

Тільки в полі магила чарніє, кругом неї шовкова трава,
Паскидайте ви, хлопці, пілотки, бо вже вірнага друга нема. (двічі)

Можливий варіант останнього куплету:

У віконця старенькая мати свого сина з войни вигляда,
І не прийде з германськаго бою, не покраща в матусі життя. (двічі)

Повій, вітре, на Вкраїну, повій, вітре, на село,
Скажи, сину, скажи, сину, як чекаю я його. (двічі)

Повій, вітре, вітре буйний, розжени ти сум мені,
Щоб ніколи не почули чорну звітку про синів. (двічі)

Хай цвіте калина в полі, хай сміються діточки,
Хай їх тато обнімає і шепоче казочки. (двічі)

Ой синочки, соколята, дай вам, Боже, щастя й мир,
Щоб додому повертались всі здорові і живі.

Повій, вітре, на Вкраїну, повій, вітре, на село,
Скажи, сину, скажи, сину, що чекаю його. (двічі)

Среді гор крутих карпатських пробирался наш отряд,
Пробирался ночкой тьомной санітарний наш отряд.

Попірьод ішла повозка, на повозки красний крест,
А з повозки слишавсь стогон: «Скоро-скоро мой конєц!»

«Скоро ми на путь приєдєм, напою вас, накормлю,
Пиривʼязки всєм поправлю, дамой письма напишу».

От один боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно, скоро дома буду я».

А другой боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно і не жди домой міня!»

А сестриця пісьма пише, їй на серці ни лігко,
Їйо муж давно убитой, серце кровʼю облило.