In the midst of steep Carpathian mountains

TitleIn the midst of steep Carpathian mountains
GenreHistorical, Romance, Neo-Traditional Folk
MotiveWar, Military Service, Illness
Recording date17 Mar 1983
Recording locationKaterynivka, Lozivskyi District, Kharkiv obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
CollectorsVira Osadcha
TranscriptionHalyna Lukianets

Play audio

0:00 0:00
100

Среді гор крутих карпатських пробирался наш отряд,
Пробирался ночкой тьомной санітарний наш отряд.

Попірьод ішла повозка, на повозки красний крест,
А з повозки слишавсь стогон: «Скоро-скоро мой конєц!»

«Скоро ми на путь приєдєм, напою вас, накормлю,
Пиривʼязки всєм поправлю, дамой письма напишу».

От один боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно, скоро дома буду я».

А другой боєць діктує: «Здрастуй, милая жена,
Бил я ранєн в грудь опасно і не жди домой міня!»

А сестриця пісьма пише, їй на серці ни лігко,
Їйо муж давно убитой, серце кровʼю облило.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 02:21
100
Ой там у гаю, де колише вітірок
Romance
1

Neo-Traditional Folk

Nyzhni Rivni, Chutove district02:21

Ой там у гаю, де колише вітірок верболіз,
Там заграла плакуча гітара, там дівчина встрічала весну. (двічі)

Ой куди їдеш, куди поїжджяєш? Мене, молоду покидаєш!
І ніколи мене не згадаєш, а з другою зустрінеш весну! (двічі)

Ой пройшов же годочок і другий, ой прийшла довгождана весна,
А дівчина прийшла під калину, а милого й нема та й нема. (двічі)

Ой нема та й немає, та вже його й не буде,
Треба знати, як хлопців кохати, і як вірити їхнім словам. (двічі)
0:00 00:00
100
Ой дівчата ріднії
Historical
1

Neo-Traditional Folk

Lozovivka, Starobilskyi district00:00

Ой дівчата ріднії, ви мої подруженьки,
Щось листів від милого не було давно,
А сьогодні вдосвіта, ще зоря не сходила,
Прилітає леленько-голуб у вікно.

Крильцями тріпощиться, що б це провіщалося?
А між тими крильцями славна новина,

Пише милий здалеку буквами виликими,
Що вже днями-тижнями скінчиться війна.
Пише милий здалеку буквами виликими,
Що вже днями-тижнями скінчиться війна.

Жди мене по зелену, по світлу, по ясному,
Будемо разом в березі слухать соловʼя,
Будем разом житечко в пишні копи ставляти,
Те, що ти посіяла, милая моя.
Будем разом житечко в пишні копи ставляти,
Те, що ти посіяла, милая моя.

Ой дівчата ріднії, що сказать? – не відаю,
Ви мої подруженьки, сестри ж ви мої,
Нумо в поле вольнеє, буйнеє, широкеє,
Зустрічать соколиків нам буде видніш.
Нумо в поле вольнеє, буйнеє, широкеє,
Зустрічать соколиків буде там видніш.

0:00 02:14
100
Як було мнє лєт сімнадцять
Personal and Family Life
2

Romance,Neo-Traditional Folk

Siversk, Bakhmut district02:14

Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво.

То я й не знала нічого,
А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного.

Я й полюбила одного,
Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла.

Що сама себе прокляла,
Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках.

Іще й малютку на руках,
А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго.

Вона похожа на нєво,
Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.