Спать мені не хочиться

Чорний дим, чорний дим, ночувала чорті з ким,
Ночувала три раза, не бачила і в глаза. (двічі)

Як попався ночувака, не цілує, не балака,
Як попався ночувака, не цілує, не балака. (двічі)

Я до нього так і сяк, а він лежить як босяк,
Я й до його так і сяк, а він лежить як босяк. (двічі)

А я його лоскочу, а він каже: “Я втечу!”,
А я його лоскочу, а він каже: “Я втечу!”.

Я до його повернусь, та він каже: “Я боюсь!”
Я до його повернусь, та він каже: “Я боюсь!”.

Так пропала ж моя ніч, як укинула я в піч,
Так пропала ж моя ніч, як укинула я в піч.

Чорний дим, чорний дим, ночувала чорті з ким!

Я в середу родилася, кажуть люди- горе.
-Не йди, дівко, за старого, бо й борода коле. (двічі)

А йди, дівко, за такого, що не має вуса.
Він на мене кивне, моргне, а я засміюся. (двічі)

Мила хату, мила сіни - та й засміялася.
Вийшла мати із кімнати -та й догадалася. (двічі)

-Знаю, знаю, моя доню, чого ти смієшся,
Полюбила козаченька, та й не признаєшся. (двічі)

Кажуть мені люди-сусіди, що до мене матенька їде,
Я її ждала, всю нічку не спала, ворота поодчиняла,

А матенька їде та їде, ворота минає, минає,
Місяцю ясний, а зіронька красна, яка ж моя доля нещасна!

Кажуть мені люди-сусіди, що до мене братічок їде,
Я його ждала, всю нічку не спала, ворота поодчиняла,

Братичок їде та їде, ворота минає, минає,
Місяцю ясний, а зіронька красна, яка ж моя доля нещасна!

Кажуть мені люди-сусіди, що до мене миленький їде,
Я його не ждала, всю нічку проспала, ворота позачиняла,

А миленький їде та їде, ворота встворяє, гукає,
Місяцю ясний, а зіронька красна, яка ж моя доля прекрасна!