​Або ось така частушка

Батько в СОЗі, мати в СОЗі,
Діти плачуть на дорозі.
Під’їхало ГПУ –
Діти зразу в кропиву.

(– Бо їх ганяли, дітей, їсти ж хотілося і ганяли).

Устань, Лєнін, подивися,
Як ми в СОЗі дожилися:
Хата боком, клуня боком
І кобила з одним оком.

Коли Лєнін умирав,
Сталіну приказував:
«Щоб ти хліба не давав,
Сала не показував».

Чарочка мала, та горілки нема,
Хилю, хилю, не тече, коло серця пече.

Чарочка-коток, котиться в роток,
На чарочки серденько – намальований цвіток.

Ох ви, дівчата, та вас куча,
Та в мене милка – сама лучча.

Я іду, іду, іду, стану та й подумаю:
Чи він любе, чи не любе, а я, дура, думаю.

Ти трєпач, а я не знала, ізвіні, мой дарагой,
По ошибочке проводіла я времячко с тобой.

Я іду, іду, іду, тіліграму подаю:
Підтирайте, хлопці, соплі, я на улицю іду.

Балалаєчка, гітара – моє утішенія,
Гуляй, гуляй, мой дєточка, даю разрєшенія.

Скільки в лісі не була, все на край виходила,
Скільки хлопців не любила, всіх з ума позводила.

Голубиє – глаза злиє, кариє – лукавиє,
А мої сіресенькі – всігда веселесенькі.

Балалаєчка, гітара – моє утішенія,
Гуляй, гуляй, мой дєточка, даю разрєшенія.