Ой там на горі (фрагмент)

Та ой там на горі, та в шовковій траві,
Ех, та ой там сиділо пара голубів.

Та вони сиділи та парувалися,
О, та сизими ж криллями й обнімалися.

Та сизими криллями та й обнімалися,
Та своїми губами цилувалися.

Та де не узявся та Ванюша-стрілець,
Та розбив, розігнав та й розпарував.

Та голуба й убив, та голубку вловив,
Ой, приніс додому, пустив додолу.

Та приніс додому та пустив додолу,
Та насипав пшениці, налив він водиці. (двічі)

Та голубка гуде та їстоньки ж не йде,
Та під білу кроватьку всьо плакать іде.

«Та голубка моя, та сизокрилая,
Ой чого ж ти така й клопотливая?»

«Та ой як же міні та й не гуркотать,
Як було нас пара, й осталась одна». (двічі)

Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділа ж пара голубів. (двічі)

Ой сиділи вони, любувалися ж,
Своєму життю ж дивувалися. (двічі)

Ой де не взявся охотник-стрілець,
Убив, розлучив пару голубів. (двічі)

Ой голуба вбив, голубку зловив,
Узяв під полу ж, поніс додому. (двічі)

Ой голубка ж не їсть, голубка не п’є,
Ой на ту круту гору побивається. (двічі)

Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів.

Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися.

Ой де не узявсь охотник-стрілець,
Розбив-розлучив пару голубів.

Він голуба вбив, голубку зловив,
Узяв під полу, приніс додому.

Насипав пшенця попід крилиця,
Налив водиці аж під очиці.

Пшенця не клює, водички не п’є,
Все ж на ту гору журитися йде.

– Голубко моя воркотливая,
Скажи, чом ти така журливая?

Ой є в мене сім пар голубів,
Літай-вибирай, може єсть там твій.

– Ой я літала та й вибирала,
Нема такого, як утіряла.

Хоть пір’я таке, та не той пушок,
А як заворкоче – не той голосок.