Home
Лугом іду, коня веду

Лугом іду, коня веду

Title	Лугом іду, коня веду
Genre	Personal and Family Life
Motive	Premarital relationship, Romancing, Wooing, Unfortunate love
Recording date	1996 р.
Recording location	Troitske, Svatove district, Luhansk obl., Ukraine, Sloboda Ukraine
Performers	Mariia Hiriushta (1921) (Babycheve, Troitske (Svatove) district), Ivan Romanenko (1926) (Babycheve, Troitske (Svatove) district)
Collectors	Olena Rudenko
Transcription	Yulia Luzan
Collection	Donetsk Collection of Stepan Myshanych

Play audio

0:00 0:00

100

Download recording 0Like Share

Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже,
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже. (двічі)

Ой хоч сватай, хоч не сватай, тільки ж не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався. (двічі)

ー Женихався, не цурався, думав: «Моя буде»,
А тепер я роздивився – нехай беруть люди. (двічі)

Oops!

Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

Audio	Title	Genre	Location	Durat.	Lyrics
0:00 03:29 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Personal and Family Life	Yenakiieve, Horlivskyi district	03:29	«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зіму зімував, шо й не розвивав(ся)?» (двічі) «Зімував я зіму, зімував я другу, Зімував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нічку ночував, шо й не роззувався?» (двічі) «Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина, Не женися на той удовици, бо щастя не буде». (двічі) «Бо вдовине серце, як осіннє сонце: Воно світе, світе та й не гріє, а серденько мліє. А дівоче серце, як весняне сонце: Ой як воно та й зайде за хмару, а усе ж тепленьке».
0:00 05:47 100	Лугом іду, коня веду	Personal and Family Life	Chasiv Yar, Artemivsk (Bakhmut) district	05:47	Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже, Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже. (двічі) Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся. (двічі) «Ой коли б ти, дівчинонько, була багатенька, Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька». (двічі) «Ой коли б я, козаченьку, була багатенька, Наплювала б я на тебе й на твого батенька». (двічі) «Ой коли б я, козаченьку, та й забагатіла, То я б тебе ледачого й на харч не схотіла». (двічі) «Ой коли б ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла, Як при битій доріженьці яра рута зійшла». (двічі) «Ой коли б ти, козаченьку, тоді оженився, Як у млині на камені кукіль уродився». (двічі) Не журися, дівчинонько, рута зелененька, Цей покинув – другий буде, ще ж ти молоденька. (двічі) Цей покинув – другий буде, другий буде кращий, А цей буде у болоті над чортами старший. (двічі) Край дороги, доріженьки яра рута зійшла, Молодая дівчинонька та вже й заміж вийшла. (двічі) А у млині на камені кукіль не виходить, Козак старий, як собака, по вулицях ходить. (двічі) Ой у млині на камені кукіль не вродився, Старий козак, як собака, й досі й не женився. (двічі)
0:00 01:42 100	На камені ноги мию, на камені стою	Personal and Family Life	Svіato-Pokrovske, Bakhmut district	01:42	На камені ноги мию, на камені стою, Навкруг мене чари сиплять, а я це не боюсь. (двічі) Хоч би швидше до осені, віддамся, віддамся, Таки свому миленькому зрадити не дамся. (двічі) Сама овес посіяла, сама його скошу, А мій милий огнівався, я не перепрошу. (двічі) Чому вікна побіли, чі не від морозу? Загнівався мій миленький, через дурний розум. (двічі) Загнівався мій миленький у самий вівторок, Здається мені, моя мамка, що вже неділь сорок. (двічі)