Ой у полі криниченька

Ой не ходи, та й кучерявчик, та й біля мого саду,
Ой не ламай же, ой, кучерявчик, ой в саду ж виноград.

Сама й садік та я й садила, ой сама й поливала,
Ой сама милого любила, ой сама целува(ла).

Тече річка та й невеличка, ой схочу – перескочу.
Ой отдай мене, та мій батенько, ой за кого я схочу.

Ішов козак потайком, ішов козак потайком,
До дівчини, серденько, вечерком. (двічі)

“Ой дівчино, відчини, ой дівчино, відчини,
Своє, моє серденько звесели”. (двічі)

“Ой не буду відчинять, ой не буду відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать”. (двічі)

“Ой не буду, не буду, ой не буду, не буду,
Пожартую трішечки та й піду”. (двічі)

Жартували до зорі, жартували до зорі,
Поки стало виднесенько на дворі. (двічі)

Ой устану ранесенько,
Вмию личко білесенько.
Іще сонце не зійшло –
В мене личко розцвіло.

Ой пішла я та й по сіно,
В мене личко зрум’яніло.
Ой чи брала, чи не брала –
Василечка повстрічала.

Василечку, серце моє,
Нав’яжи сіна в’язок двоє.
Він у в’язки пов’язує,
Та й на мене підморгує.

“Ой дівчина чепурненька,
Сама станом ти гарненька.
Ой у в’язки пов’язую,
Обніму та й поцілую.”

“Личко не дам цілувати,
Віднеси сіно до хати.
А як любиш, не жартуєш,
Біля хати поцілуєш.”

До роботи він береться,
Несе сіно – спина гнеться.
Сіно несе, помагає,
Нехай сватів засилає. (двічі)