You are a noble girl

Ой у полі полинок, чом не стелисся?
Молодий пареньок, чом не женисся? (двічі)

Чи тобі, полинок, в полі росту нема?
Чи тобі, пареньок, в селі дівки нема? (двічі)

“Ой нема, ой нема, ох, тільки Галя одна,
Тільки Галя одна, та й ту звів я із ума. (двічі)

А я звів її з ума, ох, а сам сів на коня,
А сам сів на коня: “Прощай, Галочко моя!” (двічі)

І шумить, і гуде, ой, край віконечка,
“Вийди, Галю моя, й до світ сонечка!” (двічі)

“Ой не вийду я, ох, ти ж покинув мене,

Ти ж покинув мене, не вертайся до мене. (двічі)

Ти ж покинув мене, ох, не єдиночку,
Ти ж покинув мене, ще й дитиночку!” (двічі)

Ой не співайте, півниченьки, не вкорочайте ночі,
Ой бо ще ж мої та й не виспались гарнесенькі очі. (двічі)

Тоді мої очі спали, ручки спочивали,
Ой як була я та малесенька, любові не знала. (двічі)

Світи, світи, місяченьку, присвіти хатину,
Ой там дівчина, та й Марусина, колише дитину. (двічі)

Спи, дитя, моє кохане, карі оченята,
Ой де ж ми дінемося з тобою, що в нас чужа хата? (двічі)

Де ж та нива колосиста, що нас прогодує?
Ой де ж батько ції дитини, що зодягне, згодує?

Сади зелененькі,
Ой, рано цвіли, а пізно опадали.

Пізно опадали,
Ой, любив козак дівку, січас покидає.

Січас покидає,
Ой, мимо ходить, та в гості не заходить.

В гості не заходить,
Ой, а чі зайде, так не догостює.

Не довгостює,
Ой, він зо мною та й всю ніч протоскує.

Всю ніч протоскує,
Ой, з утрі стане та й зоря заніматься.

Зоря заніматься,
«Ой, пора, мила, та й домой собираться.

Домой собираться,
Ой, єсть у мене та й жона молодая.

Жона молодая,
Ой, которая та й закон прінімала».