Digital archive of folklore

Коло млина калина,
Коло млина калина.

Вище тини стояла,
Вище тини стояла.

Чи бачила колесо,
Чи бачила колесо?

Над моїми воротами
Чорна хмара стала,
Що на мене, молодую
Поговірка ста(ла).

Без славоньки вродилася,
Без славоньки зросла,
А з ледащим вечір стала,
Славоньки набра(ла).

Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше та дівка й косу че(ше).

Вона чеше же на Дунай однесе же,
Пливи, косо, та тихо й за водо(ю).

Пливи, косо, же тихо за водою же,
А я піду та й у слід за тобо(ю).

Аж допливла же а й до темного лісі,
В темнім лісі а явір зелене(нький).

В темнім лісі а явір зелененький,
Під явором та й козак молоде(нький).

Нема краю же тихому Дунаю же,
Нема спину а й вдовиному си(ну).

Нема спину вдовиному сину,
Що звів з ума молоду й дівчи(ну).

Чого Десна й у плын пошла,
Шо крутыя гор(ы), и!

Шо крутые горы,
Чого девка замуж вышла,
Шо чорныя бров(ы), и!

Ой, брови мои, брови ,
Горе мине з вам(и), и! .

Горе мине з вами,
Нельзя выйти за ворота
Да й за женихам(и), и!

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого (двічі).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила (двічі).

А його теща не злюбила,
Та й ворота забила,
Та й ворота забила,
Та й зятя в двір не впустила.

Дівка Маринка любила (двічі)
Та й ворота одбила (двічі).

Та й ворота одбила (двічі),
Та й зятя в двір й упустила (двічі).

До нас, до нас та й горяни,
До нас погуляти,
Поставили сучку раком,
Ідіть цілувати.

Ви цілуйте, не гидуйте,
Вона чепурненька,
Ще й на сраки два чиряки,
А на лобі третій.

Упав сніжок на обніжок,
Взявся водицею,
Лучче було дівчиною,
Чим молодице(ю).

Летів орел Києвом, Києвом,
Та ніс хвоста кивером, кивером (двічі).

Грайте дівки без орла, без орла,
Без ясного сокола, сокола (двічі).

Аж поки я прилечу, прилечу,
Вам новини принесу, принесу (двічі).

Старим дідам орання, орання,
Чоловікам сіяння, сіяння (двічі).

Що дівчатам гречку жать, гречку жать,
Хлопцям воли поганять, поганять (двічі).

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Торох, торох, сіяв горох,
Горошку потрошку,
Утоптали чужі хлопці
Та й до нас доро(жку).

Не так вони утоптали,
Як кіньми ізбили,
Бодай же ви не дождали,
Щоб ми вас люби(ли).

Шо на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізе,
Бодай тобі, та Марійко,
Голова й обліз(е).

Та й облізла, та й облізла,
Та й стала як тиква,
Шоб ти того та й Івана
Любити й одви(кла).

Ой нате вам, та й горяни,
Коробочку клоччя,
А нам дайте-передайте
Чорнявого хлоп(ця).

Ой, шумлять верби в кінці греблі,
Шо я й насадила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Що я й полюбила (двічі).

Ой, нема мого миленького,
Поїхав в Одесу (двічі).

Ой, мені сказав: «Дівчинонько,
Жди на й другу весну» (двічі).

Ой, ждала, ждала дівчинонька,
Та й плакати стала (двічі).

Ой, уже ж моя постіль біла
Пилечком припала (двічі).

Ой, хоч припала, не припала,
Не буду трусити (двічі).

Ой, розсердився мій миленький,
Не буду просити (двічі).

Ой, нехай його ті попросять,
Що греблю розносять (двічі).

Ой, нехай його ті благають,
Що верби ламають (двічі).

Ой, весна, весна, днем красна,
Шо ти нам, весно, принесла.

Принесла я вам літечко,
Ще й зеленеє же житечко,

Ще й червоненькі ягідки,
Хороші наші парубки.

Хороші наші, та й не всі,
Красувавсь кукіль у вівсі.

Весняночка-паняночка,
Нерублені поли,
Не ходила на вулицю,
Не піду ніколи.

Як піду я на вулицю
Та й сяду на призьбі,
Не займайте мене, хлопці,
В краснім намисті.

Як піду я на вулицю
Та й сяду в куточку,
Не займайте мене, хлопці,
Я всрала сорочку.

Скочив козел
В огород, в огород,

Поїв козел
Лук-часник, лук-часник,

Упіймали козла,
Повели додому,
Стали йому наказать…

Ой на горі хатка, під горою кладка,
Там шили-вишивали молоді дівчатка (двічі).

Одна королівна, а друга царівна,
А третя чуть не знаю, чуть не Іванівна.

Горілочку точе, заплакані очі,
А до неї та й хлопчечко чуть не перескоче.

У нього сорочка з тонкого клубочка,
Хто шив-вишивав? Іванкова дочка! (двічі)

До нас, до нас, боківчани,
До нашої честі,
Наварили вареників
З собачої шерсті.

До нас, до нас, боківчани,
До нас через воду,
Ой єсть у нас три дівчини
Хорошого роду.

Ой на горі ой щурята,
Ой ладом(и), ладом(и) ой щурята.

А під горою ой дівчата,
Ой ладом(и), ладом(и) ой дівчата.

Ой на горі ой корито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой корито.

Та повно води ой налито,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налито.

Та хлопці води ой налили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой налили.

Дівки ноги ой помили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой помили.

Та хлопці юшку ой попили,
Ой ладом(и), ладом(и) ой попили.