Digital archive of folklore

Сонечко зайде, завтра другоє зійде,
А ненька умре, другої не бу(де).

Ой ненько моя, золоте насіннячко,
Де тебе взяти, де тебе посія(ти)?

Посію тебе в саду на венограду,
Де збираються братіки на пора(ду).

А в мене в роду три братіки й од роду,
Та й напували своїх коників з бро(ду).

Та й напували своїх коників з броду,
Та розмовляли про мене молоду(ю).

Наша сестриця невеликого росту,
Пливнула заміж, як рибонька із мо(сту).

Як посію жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як скошу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як здіжу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Як знесу я жито в яр, (двічі)
Жито в яр, жито в яр,
Куди ти, куди я,
Куди бариня моя, бариня?
Мар’я Іванівна,
Варвара Степанівна,
Ївга Данилівна,
Тетяна Кирилівна,
Савка Григорович,
Сам Харитонович,
Бариня?
Ой бариня, бариня,
Чого тєбє нада, нада,
Чи кучера, чи лакея,
Чи погонича Матвєя,
Бариня?

Зажурилася молода удівонька,
Що не кошена зелена дібрівонь(ка).

Найму косарів сімдесят ще й чотирі,
Щоб викосили усі гори й доли(ни).

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу поляга(є).

Зажурилася молода удівонька,
Що не кошена зелена дібрівонь(ка).

Ішли дівочки в ліс по квіточки,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Квіточок нарвали, вінки посплітали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, на воду пускали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, долю виглядали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Ой ходила та й Галочка коло ставу,
Та й кликала селезника не помалу.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, теперо к мені.

Ой рада б я прибувати теперо к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Насипали на рученьки сирої землі,
Та й заснули карі очі на всі ночі.

Та й заснули карі очі на всі ночі,
Нехай дають порадоньку твої родичі.

З броду, броду брала дівка воду,
Сподобала козаченька вроду.

Десь не взялась серед моря хвиля,
Дівчиноньку із човничка збила.

Десь не взялись три козаки з поля,
Напували три коники з моря.

Один каже: "Щука-риба грає!",
Другий каже: "Дівка потопає!".

Третій каже: "Я коника збуду,
Дівчиноньку рятувати буду!"

"Рятуй, рятуй, бери з мене плату!",
"Я не хочу з тебе плату брати.

Я й не хочу з тебе плати брати,
Тільки хочу дружиною стати".

"Краще буду в море потопати,
Чим з нелюбом дружиною стати!"