Щедрівки
Щедрівки – це різновид українських зимових обрядових пісень, у яких серед холодної пори звучать побажання щедрого врожаю, повернення весняних птахів і доброго приплоду худоби. Часто виникає питання: коли ж щедрівки виконували в минулому і як змінилася ця традиція сьогодні?
Протягом останніх століть на Слобожанщині «Різдвяні Святки» – період від Різдва до Водохреща – ділилися на кілька етапів, і кожен мав свої обрядово-співочі звичаї. Від Різдва цілий тиждень звучали колядки, а з настанням новорічного вечора – за християнським календарем це день Святої Меланії (зараз 31 грудня) – починалися щедрівки. Зазвичай щедрували два-три дні, якщо більше – обов’язково завершували щедрування перед «Голодним Святвечором», надвечір’ям Водохреща. Так утворювався чіткий поділ жанрів: колядки та щедрівки виконувалися у різний час.
Весняні образи в зимових українських щедрівках багатьох дивують: польові роботи, повернення птахів, народження телят і ягнят. Це спадщина давнішої традиції, коли Новий рік припадав на весну. Після календарної реформи Петра І початок року перенесли на зиму, але зміст пісень лишився весняним.
Щедрування починали дівчата увечері перед Новим Роком (Василем). Дівочі щедрівки, присвячені вечору Святої Меланії, часто починалися з імені Святої («Меланки ходили», «Меланочка ластівочка»). Їхні сюжети поєднували давні весняні мотиви та християнські теми, а мелодії залишалися простими й архаїчними. У деяких селах вважали, що щедрування – переважно жіноча традиція, як і більшість календарних пісень. Проте на Лівобережжі дослідники неодноразово записували і «хлопчачі» тексти, а також змішані варіанти, у яких згадувалася та ж Меланія, але за змістом вони наближалися до християнських колядкових сюжетів.
Щедрівки для дітей віком від 3-5 років були схожими на колядки: короткі віршики-звернення до господаря з побажаннями та проханнями частування. До умовно дитячих також належали посівальні тексти, які звучали вранці на Новий рік (Василя, тобто 1 січня), коли першими в дім мали зайти молоді хлопці і виконати обряд «засівання зерном». Чоловічі обряди на кшталт «Кози» також мали ритуальний характер і супроводжувалися переважно ритмічними примовками.
Зближення в часі трьох великих зимових свят поступово зумовило тематичну схожість пісень. У багатьох щедрівках фігурували небесні світила, природні явища й біблійні мотиви: вечеря Христа, прощення гріхів, райські ключі. Християнські образи нерідко перепліталися з побутовими – наприклад, популярні щедрівки, де Марія пере одяг і ангели підіймають його до неба. Нема й суттєвих відмінностей у способі виконання: як і колядки, щедрівки співалися гуртом, соло, монолітними рядками та в куплетній формі, різними співочими манерами, типовими для Слобожанщини та Полтавщини.
Найбільш популярною групою були весільні щедрівки, що виконували в домах, де була дівчина чи парубок шлюбного віку. На Харківщині особливо поширений текст про золоту кору з берези, з якої дівчина готує весільні прикраси: вінець та перстень.
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой по лугу, да по лугу | Щедрівки | с. Другий Лиман, Дворічанський район | 02:02 |
Ой по лу(гу), да по лугу,
| ||
| А в нашого пана береза стояла | Щедрівки | с. Будне, Охтирський район | 02:03 |
А в нашого пана береза стояла,
| ||
| Що в Єрусалимі рано задзвонили | Щедрівки | м. Маріуполь | 01:35 |
Що в Єрусалимі рано задзвонили, Там Дєва Марія сина породила, Дали йому імя Святоє Васілля, Святоє Васілля – то Божая сила, Щедрий вечір, добрий вечір, Дали ж йому імя Святоє Рожество, Святоє Рожество нам радость принесло, З праздником, будьте здорові! | ||
| Щедрик-ведрик | Щедрівки | с. Келеберда, Кременчуцький район | 00:12 |
Щедрик-ведрик, Добрий вечір, бажаю щастя всім господарям! | ||
| Шо в тому домочку | Щедрівки | с. Харківці, Миргородський (Лохвицький) район | 02:41 |
Шо в тому домочку, так як у віночку, Сів Сус Христос та й вечеряти, Що він вечеря щуку-рибу, Щуку-рибу та ще й осетрину, К йому прийшла та Божая мати, Та й забрала та райськії ключі, Та й повипускала всі праведні душі, | ||
| Щедрик, щедрик, щедрівонька | Щедрівки | с. Харківці, Миргородський (Лохвицький) район | 00:42 |
Щедрик, щедрик, щедрівонька, Здрастуйте! З празником! | ||
| Меланка ходила | Щедрівки | м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район | 00:25 |
Меланка ходила,
| ||
| Меланка ходила, Василька просила | Щедрівки | с. Польова, Дергачівський район | 00:22 |
Меланка ходила,
| ||
| Серед двору, двору | Щедрівки | с. Велика Гомільша, Зміївський район | 02:27 |
Серед двору, двору стояла бірьоза, А на тій бірьозі дзіндзірьова кора, Дзіндзірьова кора, золотеє гілля, Вітер повіває, листя обдуває, Мати Марія листячко збирала, Листячко збирала, світлоньку квітчала, А у тий світлоньці Сус Христос вечеряв, Прийшла до Його Мати Марія, «Ой дай, Синку, ключі золотиї, Та й повідкривати всі раї і пекла, Та й повідпускати всі праведні душі, | ||
| Сьодня же празник Меланія | Щедрівки | смт Малинівка, Чугуївський район | 03:30 |
Сьодня же празник Меланія, Меланія пребагата, Золотом церкву й оббивала, Кому пиріг, кому й калач, За той пиріг сам Бог беріг, |
Серед місцевих зразків вирізняється щедрівка зі Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн?», що стала відомою по всій Україні та перетворилася на символ свого краю.