Вітер з поля, хвиля з моря
| Назва | Вітер з поля, хвиля з моря |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Родинне життя, Розлука, Важка праця |
| Дата запису | 6 лип. 1998 р. |
| Місце запису | с. Нижні Рівні, Чутівський район, Полтавська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Євдокія Дмитрівна Черевична (1915) (с. Сягайли, Полтавський район) |
| Збирачi | Ольга Байбак |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Вітер з поля, хвиля з моря, Світ-головочка кружиться, Ой, ти, орел, сизокрилій, А мій милий на роботі, Шо й він робе, виробляє? |
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| За хмару місяць закотився | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балади | с. Нижні Рівні, Чутівський район | 02:29 |
За хмару місяць закотився, за хмару місяць він зайшов, “Ой дочко, дочко, Ганюточко, ти в мене, Галочка, одна, “Не хочу, мамо, за старого, не пара буде він мені, (Далі не згадала і заплуталась в тексті: Там мчиться поїзд под воклоном, | ||
| Ой чом не прийшов | Пісні з особистого та родинного життя
1
Сучасні пісні та новотвори | с. Нижні Рівні, Чутівський район | 00:00 |
“Ой чом не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала? “І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, “Поїжджяй туди, ти братіку мій, котра тебе ждала”. (двічі) | ||
| Поза лужком зелененьким | Пісні з особистого та родинного життя | с. Нижні Рівні, Чутівський район | 04:40 |
Поза лужком зелененьким, (двічі) Брала вдова льон дрібненький. (двічі) Вона брала, вибирала, (двічі) Тонкий голос подавала. (двічі) Ой там Василь сіно косе, (двічі) Тонкий голос переносе. (двічі) Кинув косу додолоньку, (двічі) А сам пішов додомоньку. (двічі) Вийшла з хати стара мати, (двічі) Стала Василя питати: (двічі) “Ой Василю, ти мій сину, (двічі) Чом ти не пʼєш, не гуляєш?”. (двічі) “Позволь, мати, вдову взяти? (двічі) Тоді будем пить, гуляти”. (двічі) “Не дозволю вдову брати, (двічі) Вдова вміє чарувати. (двічі) Чарувала мужа свого, (двічі) Причарує сина мого!”. (двічі) “А я чарів не боюся, (двічі) Та й на вдові й оженюся!”. (двічі) |