Головна
Ой хмелю ж мій, хмелю

Ой хмелю ж мій, хмелю

Назва	Ой хмелю ж мій, хмелю
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Залицяння, сватання , Кохання, Родинне життя
Дата запису	6 лип. 1998 р.
Місце запису	с. Нижні Рівні, Чутівський район, Полтавська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євдокія Дмитрівна Черевична (1915) (с. Сягайли, Полтавський район), Леонід Данилович Петренко (1934)
Збирачi	Ольга Байбак
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався? (двічі)

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 02:26 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лозовівка, Старобільський район	02:26	Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зіму зімувався, що й не розвивався? Зімував я зіму, зімував я другу, Зімував я в лузі на калині та й не розвивався. (двічі) Ой синку мій, синку, синку мій миленький, Де ж ти, синку, цю нічку ночував, що й не роззувався? Ночував я й нічку, ночував я й другу, Ночував я у тії вдовиці, що сватати буду. (двічі)
0:00 00:00 100	Ой чом не прийшов	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Нижні Рівні, Чутівський район	00:00	“Ой чом не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала? Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?”. (двічі) “І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, Найменьша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала. (двічі) Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала: “Поїжджяй туди, ти братіку мій, котра тебе ждала”. (двічі)
0:00 03:28 100	За туманом нічого й не видно	Пісні з особистого та родинного життя	с. Нижні Рівні, Чутівський район	03:28	За туманом нічого й не видноЗа туманом нічого й не видно. (двічі) Тільки видно дуба зеленого. (двічі) Під тим дубом криниця й стояла. (двічі) В тий криниці дівка воду брала. (двічі) Та впустила дубове(золоте) відерце. (двічі) Засмутила й козакові серце. (двічі) “Ой хто ж тоє відерце дістане, (двічі) Той зо мною на рушничок стане!”. (двічі) Обізвався козаченько з гаю: (двічі) “Я з тобою на рушничок стану”. (двічі)