Головна
По той бік гора, по другий друга

По той бік гора, по другий друга

Назва	По той бік гора, по другий друга
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Кохання
Дата запису	26 черв. 1998 р.
Місце запису	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Григорівна Шипіхина (1928) (с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район)
Збирачi	Олена Полусьмак
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

По той бік гора, по другий друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря. (двічі)

Ой то й не зоря, ой то ж не ясна,
Ой то ж моя молода дівчина по воду пішла. (двічі)

А за нею я, як за зорею,
Сірим конем понад чистим полем за дівчиною. (двічі)

ー Дівчино моя, напій же коня ,
З рубленої нової криниці, з повного відра. (двічі)

ー Якби я твоя, взяла б я коня,
Взяла б коня за шолковий повід та й напоїла. (двічі)

ー А в мене нема ні кола, ні двора,
Тільки в полі стоїть кущ калини, та й та не цвіла. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:31 100	Ой устану ранесенько,	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Михайлівське, Сумський район	01:31	Ой устану ранесенько, Вмию личко білесенько. Іще сонце не зійшло – В мене личко розцвіло. Ой пішла я та й по сіно, В мене личко зрум’яніло. Ой чи брала, чи не брала – Василечка повстрічала. Василечку, серце моє, Нав’яжи сіна в’язок двоє. Він у в’язки пов’язує, Та й на мене підморгує. “Ой дівчина чепурненька, Сама станом ти гарненька. Ой у в’язки пов’язую, Обніму та й поцілую.” “Личко не дам цілувати, Віднеси сіно до хати. А як любиш, не жартуєш, Біля хати поцілуєш.” До роботи він береться, Несе сіно – спина гнеться. Сіно несе, помагає, Нехай сватів засилає. (двічі)
0:00 02:00 100	Світе місяць, світе ясний	Пісні з особистого та родинного життя	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	02:00	Світе місяць, світе ясний та прямо в хатину, А дівчина молодая колише дитину. (двічі) Мету хату, мету сіни та й засміялася, Вийшла мати із кімнати та й догадалася. (двічі) ー Знаю, доню, знаю, доню, чого ти смієсся, Полюбила козаченька та й не признаєсся. (двічі) ー Люби, доню, люби, доню, та й не ошибайся, Козак гарний, козак бравий, щоб не насміявся. (двічі) ー Де ж та нива колосиста, що нас прогодує, Де ж той батько, що дитину зодягне, зобує? (двічі) ー Не питай же, сину, батька, бо батька немає, Він поїхав в чуже поле, а тебе не знає. (двічі)
0:00 01:26 100	Ой ти, місяцю, ще й зіронька ясная	Пісні з особистого та родинного життя	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	01:26	Ой ти, місяцю, ще й зіронька ясная, Ой ти парубок, я ж дівчина красная. (двічі) Ой ти парубок, я ж дівчина красная, Ти в вишневом саду, я ж тобі коня пасла. (двічі) Ой пасла коня з вечора до півночі, Іспала роса на мої карі очі. (двічі) Не так на очі, як на русу косу, Серце козаче – віночка не ношу. (двічі)