На камінні да ноги мила

НазваНа камінні да ноги мила
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивПотопання
Дата запису1 січ. 1997 р.
Місце записус. Бузова Пасківка, Полтавський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
ВиконавціТетяна Іванівна Кисельова (1927)
ЗбирачiОксана Кисельова
ТранскрипціяЮрій Рибак
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

На камінні да ноги мила, (двічі)
Аж з каміння хвиля збила. (двічі)

Аж з каміння да хвиля збила, (двічі)
Бережечки затопила,
Бережечки да затопила.

– Ой вирілися ой ви, щуки,
Ви ж поїжте да білі руки,
Ви поїжте білі руки.

Не займайте да біле личко,
Нехай воно да білується.

Нехай воно да білується,
Прийде ж милий да поцелується,
Прийде ж милий, поцилується.

На камінні да ноги мила, (двічі)

А з каміння хвиля збила. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:37
100
​Мила хати, мила сіни та й засміялася
Пісні з особистого та родинного життя
с. Бузова Пасківка, Полтавський район01:37

Мила хати, мила сіни та й засміялася,
Вийшла мати із кімнати та й догадалася. (двічі)

– Ой ти, доню, ой ти, доню, чого ти смієсся?
Полюбила козаченька та й не признаєсся. (двічі)

Виходь замуж за старого, старий добро має,
В молодого козаченька ничого немає. (двічі)

– Не піду я за старого, він бородой коле,
А я піду за такого, що сіяють вуса. (двічі)

(…)
Він на мене кивне-моргне, а я засміюся. (двічі)
0:00 02:30
100
Вітер з поля ой да хвиля з моря
Пісні з особистого та родинного життя
с. Бузова Пасківка, Полтавський район02:30

Вітер з поля ой да хвиля з моря
Ой да й довела любов до горя. (двічі)

Свєт-головушка кружитса,
Ой да й на плєчах орьол садітса. (двічі)

– Ой ти й орле й орле сизокрилий,
Скажи мені правдоньку, де ж мій милий? (двічі)

– А твой милий на роботі,
Ой да й на літєйному на заводі. (двічі)

– Що ж він робе-виробляє?

– Ой да мідні трубоньки виливає. (двічі)

0:00 02:36
100
​В кінці греблі шумлять верби
Пісні з особистого та родинного життя
с. Бузова Пасківка, Полтавський район02:36

В кінці греблі шумлять верби, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)

Ой немає козаченька, поїхав на Десну.
– Рости-рости, дівчинонька, на другую весну. (двічі)

Росла-росла дівчинонька та й на полі стала,
Ждала-ждала козаченька та й плакати стала. (двічі)

– Ой не плачте, карі очі, така ваша доля –
Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі)

Зелененькі огірочки, жовтенькі цвіточки.
Нема мого миленького, плачуть карі очки. (двічі)