Любов-кохання, мов той цвіт
| Назва | Любов-кохання, мов той цвіт |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Романси, Сучасні пісні та новотвори |
| Мотив | Кохання |
| Дата запису | 1 січ. 1994 р. |
| Місце запису | м. Дружківка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Раїса Володимирівна Симиген (1933), Іван Михайлович Симиген (1931), Лідія Степанівна Сидорчук (1936), Іван Свиридович Купріянко (1932) |
| Збирачi | Наталія Бабінцева |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Любов-кохання, мов той цвіт, що зрання розпускає,
Нима мителиків вгорі, що так собі літають.
Так збережи своє серце, щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади весною, не вернеться кохання.
Так збережи своє серце, щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади весною, не вернеться кохання.
Сижу я край віконечка, на зорі поглядаю,
Сижу я край віконечка і все собі думаю,
Чі прийде милий мій чі ні, що часто так міні сниться,
Прихожу ближче до вікна, а він стоїть сміється.
Чі прийде милий мій чі ні, що часто так міні сниться,
Прихожу ближче до вікна, а він стоїть сміється.
Ага, мила, ага, мила, як тяжко виглядати.
Уста твої поморились, личенька не впізнати.
Так дай, мила, уста свої, так дай нехай поцилую,
Бо грудь моя дуже палка, любов до тебе я чую.
Так дай, мила, уста свої, так дай нехай поцилую,
Бо грудь моя дуже палка, любов до тебе я чую.
