Любов-кохання, мов той цвіт

Любов-кохання, мов той цвіт, що зрання розпускає,
Нима мителиків вгорі, що так собі літають.
Так збережи своє серце, щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади весною, не вернеться кохання.
Так збережи своє серце, щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади весною, не вернеться кохання.

Сижу я край віконечка, на зорі поглядаю,
Сижу я край віконечка і все собі думаю,
Чі прийде милий мій чі ні, що часто так міні сниться,
Прихожу ближче до вікна, а він стоїть сміється.
Чі прийде милий мій чі ні, що часто так міні сниться,
Прихожу ближче до вікна, а він стоїть сміється.

Ага, мила, ага, мила, як тяжко виглядати.
Уста твої поморились, личенька не впізнати.
Так дай, мила, уста свої, так дай нехай поцилую,
Бо грудь моя дуже палка, любов до тебе я чую.
Так дай, мила, уста свої, так дай нехай поцилую,
Бо грудь моя дуже палка, любов до тебе я чую.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:16
100
На вгороді верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Дружківка, Краматорський район02:16

На вгороді верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна, ще й красива, (двічі)
Її доля не щаслива.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.

0:00 04:31
100
​Місяць на небі, зіроньки сяют
Романси
1

Пісні літературного походження

м. Дружківка, Краматорський район04:31

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човин пливе.
В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі)

Ця пісня мила, ця пісня люба все про кохання, все про любов.
Колись кохались та й розійшлися, тепер зійшлися, влюбляться знов. (двічі)

Ой очі ж, очі, очі дівочі, де ж ви навчілись зводить людей?
Чі вас ворожка приворожила, чі чарівниця чарів дала? (двічі)

Ой ні ворожка ні ворожила, ні чарівниця чарів дала, Тільки мене мати та й породила, щастя та й долі мені не дала.

0:00 02:14
100
Як було мнє лєт сімнадцять
Пісні з особистого та родинного життя
2

Романси,Сучасні пісні та новотвори

м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:14

Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво.

То я й не знала нічого,
А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного.

Я й полюбила одного,
Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла.

Що сама себе прокляла,
Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках.

Іще й малютку на руках,
А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго.

Вона похожа на нєво,
Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.