Ой зродила мати сина-сокола
До пошуку| Назва | Ой зродила мати сина-сокола |
|---|---|
| Жанр | Балада |
| Мотив | Нещаслива доля, Примусове одруження, Родинне життя, Розлука, Чари, Дорога, мандрівка |
| Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Гончаренко Килина Михайлівна (1910), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
| Транскрипція | К. О. Курдіновська |
| Аудіо файл |
Ой зродила мати сина-сокола,
Та й не дала вирости, та й оженила. (двічі)
Та взяла невісточку не до любови,
Ні білеє личенько, ні чорні брови. (двічі)
Посилає сина в Крим-дорогу,
Нелюбу невісточку - полоти льону. (двічі)
Ой як виражала та все приказала:
"Не виполеш льону, то й не йди додому". (двічі)
Полола невістка, не виполола,
У полі невістка заночувала. (двічі)
У полі невістка заночувала,
До білого світа тополя стала. (двічі)
Як приїхав милий з Крим-дороги,
Кланявся матусі аж у самі ноги: (двічі)
"Об'їздив я, мамо, Крим і города,
Не бачив я, мамо, такого дива. (двічі)
Не бачив я, мамо, такого дива,
Щоб на нашім полі тополя зросла". (двічі)
"Ой бери ж ти, сину, гострую сокиру,
Та їдь же й у поле, рубай тополину". (двічі)
Як приїхав милий тополю рубать,
Ударив він раз - став лист опадать. (двічі)
Ударив він другий – зашаталася,
Ударив у третій - обізвалася. " (двічі)
"Не рубай же милий - я ж твоя жена,
Це ж твоя матуся таке зробила. (двічі)
Це твоя матуся таке зробила,
Що нас молоденьких розлучила". (двічі)