Ой зродила мати сина-сокола
Назва | Ой зродила мати сина-сокола |
---|---|
Жанр | Балада |
Мотив | Нещаслива доля, Примусове одруження, Родинне життя, Розлука, Чари, Дорога, мандрівка |
Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Гончаренко Килина Михайлівна (1910), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Ой зродила мати сина-сокола,
Та й не дала вирости, та й оженила. (двічі)
Та взяла невісточку не до любови,
Ні білеє личенько, ні чорні брови. (двічі)
Посилає сина в Крим-дорогу,
Нелюбу невісточку - полоти льону. (двічі)
Ой як виражала та все приказала:
"Не виполеш льону, то й не йди додому". (двічі)
Полола невістка, не виполола,
У полі невістка заночувала. (двічі)
У полі невістка заночувала,
До білого світа тополя стала. (двічі)
Як приїхав милий з Крим-дороги,
Кланявся матусі аж у самі ноги: (двічі)
"Об'їздив я, мамо, Крим і города,
Не бачив я, мамо, такого дива. (двічі)
Не бачив я, мамо, такого дива,
Щоб на нашім полі тополя зросла". (двічі)
"Ой бери ж ти, сину, гострую сокиру,
Та їдь же й у поле, рубай тополину". (двічі)
Як приїхав милий тополю рубать,
Ударив він раз - став лист опадать. (двічі)
Ударив він другий – зашаталася,
Ударив у третій - обізвалася. " (двічі)
"Не рубай же милий - я ж твоя жена,
Це ж твоя матуся таке зробила. (двічі)
Це твоя матуся таке зробила,
Що нас молоденьких розлучила". (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ой мати ж ти, мати | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 06:18 |
Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила, А невісточка ж пасе, пасе, завертає, «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду, А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Що син до матері із гостинцями, Сина ж посадила за тесовий стіл, Що синові налила та й зеленого вина, А милий з милою вірненько любились, «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Що син умер у суботоньку, Сина ж поховали та й під церквою, На синові посадили червону калину, А вєточка за вєточку зачіпається, «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, | |||
Та Марусина по бережку ходить | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:37 |
Та Марусина по бережку ходить,
А Марусина на хвилю ступила,
А мати сина силой оженила,
"Ой ти, мати, порадниця в хаті,
"Та іди, сину, на ярмарок пішки,
А купи, сину, дротяну нагайку А що з вечера коморя гриміла,
"Ой ти ж, мати, порадниця в хаті,
Ой порадила чим жінку карати,
"А й зорви, сину, в коморі мостовину | |||
Жила вдова на роздолі | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 08:45 |
Жила вдова на роздолі, (двічі) Тіки мала одну дочку, (двічі) Та й купала, поливала, (двічі) Щастя-долі не вгадала, (двічі) Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі) «Іди, жінко, хоч топися, (двічі) Пішла жінка до Дунаю, (двічі) «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) На камені ноги мила, (двічі) А з каменя хвиля збила, (двічі) «Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі) А ви, раки, розтерзайте, (двічі) Нехай личко умиється, (двічі) Прийшов милий до Дунаю, (двічі) «Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі) Бо четверо діток маю, (двічі) А п'ятоє в повиточку, (двічі) Нехай плаче, розпов'ється, (двічі) |