Головна
Ой піду я до кумоньки в суботу

Ой піду я до кумоньки в суботу

Назва	Ой піду я до кумоньки в суботу
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Жартівливі
Мотив	Сільськогосподарська робота, Кумівство
Дата запису	Сер. 1997 р.
Місце запису	м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ніна Пилипівна Корякіна (невід.)
Збирачi	Тетяна Рогаченко
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой піду я до кумоньки в суботу, в суботу,
Розкажу я своїй кумці гризоту, гризоту.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, гризота, ой так-так. (двічі)

ー Ой, кумонька-сусідонька, гризота, гризота,
Десь пропала моя курка чубата, чубата.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, чубата, ой так-так. (двічі)

Ой пропала чубатенька, червоний гребінець,
Чи не впала моя курка до тебе у горнець.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)

ー Не була я вчора дома ни вночі, ни вночі,
Не бачила твою курку на очі, на очі.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, на очі, ой так-так. (двічі)

Заглянула кума кумі у горщик, у горщик –
Її курки чубатої лиш ніжки, лиш ніжки.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, лиш ніжки, ой так-так. (двічі)

ー Може бути я до вуйни пішла у той кінець,
Твоя курка чубатенька упала у горнець,
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:42 100	Ой підемо, милая, ой підем, підемо	Жартівливі	м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район	01:42	– Ой підемо, милая, ой підем, підемо, Ой підемо, милая, овес молотити, – Хоч я і піду – молотить не буду, У овеса вуса, а я їх боюся, Хоч я і піду – молотить не буду, У овеса вуса, а я їх боюся. – Ой підемо, милая, ой підем, підемо, Ой підемо, милая, буряки копати, – Хоч я і піду – копати не буду, Буряки в долині – болить мені в спині, Хоч я і піду – копати не буду, Буряки в долині – болить мені в спині. – Ой підемо, милая, ой підем, підемо, Ой підемо, милая, качани ламати, – Хоч я і піду – ламати не буду, Кукуруза, качани хай постоять до весни, Хоч я і піду – ламати не буду, Кукуруза, качани хай постоять до весни. – Ой підемо, милая, ой підем, підемо, Ой підемо, милая, та й гречку носити, – Хоч я і піду – носити не буду, У гречки полова, а я нездорова, Хоч я і піду – носити не буду, У гречки полова, а я нездорова. – Ой підемо, милая, ой підем, підемо, Ой підем до кума весілля гуляти, Ой дай, Боже, сто років прожити, Через день, через два до кума ходити.
0:00 02:04 100	Іде, іде дощик, в долині калюжа	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район	02:04	Іде, іде дощик, в долині калюжа, Розсердилась жінка та й на свого мужа. (двічі) Розсердилась жінка та й на свого мужа, Вилізла собі на піч та й лежить недужа. (двічі) – Іди, чоловіче, від хати до хати, Для своєї жінки та й ліки шукати. (двічі) – Уставай-но, жінка, приніс тобі меду, – Їй Богу, не встану, голівки не зведу. (двічі) Вчили чоловіка та й добрії люди: Візьми хворостину – здоровою буде. (двічі) Запрягає чоловік рябую кобилу, Та й поїхав він у ліс по ту хворостину. (двічі) – Вставай, вставай, жінко, привіз хворостину, На слабую голівоньку та (й) на твою спину. (двічі) Жінка зразу встала, та як не лежала, Обійняла чоловіка, та поцілувала. (двічі) – Пошли ж тобі, муже, з високого неба, Що ти догадався, чого мені треба. (двічі) Іде, іде дощик, в долині калюжа, Помирилась жінка та із своїм мужем. (двічі)
0:00 01:25 100	Як поїхав мій миленький на базар до рідні	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район	01:25	Як поїхав мій миленький на базар до рідні, Купив мені черевички – ось вони, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені хустиночку – ось вона, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені спідничину – ось вона, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені нагаєчку – ось вона, по мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Тепер буду голубом звати, Тепер буду правду казати. Тепер буду голубом звати, Тепер буду правду казати.