Шинкарочка молода

НазваШинкарочка молода
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивНещаслива доля, Самогубство, Інцест
Дата запису20 лип. 1996 р.
Місце записум. Бахмут, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГалина Тимофіївна Пустовіт (1934) (Народилась у с. Луб’янка Білоцерківського р-ну Київської обл.)
ЗбирачiНіла Лисюк
ТранскрипціяЛариса Лукашенко
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

«Шинкарочка молода,
Ой шинкарочка молода,
Продай горілки ще й вина».

«Не повірю, не продам,
Ой не повірю, не продам,
Бо у тебе жупан дран».

«Хоч у мене жупан дран,
Ой хоч у мене жупан дран,
Зато в мене грошей жбан».

«Якщо в тебе грошей жбан,
Ой якщо в тебе грошей жбан,
Я за тебе дочку дам.

Не так дочку – наймичку,
Ой не так дочку – наймичку,
Вона в мене змалечку.

Вона в мене з малих лєт,
Ой вона в мене з малих лєт,
А за неї слави нєт».

Як їхали од вінця,
Ой як їхали од вінця,
То він її питаєтца.

«Ти, дівчино-горличко,
Ой ти, дівчино-горличко,
Якого ж ти родочку?»

«По-імені Мар’яна,
Ой по-імені Мар’яна,
По-батькові Степана.

Ти, козаче-серденько,
Ой ти, козаче-серденько,
З якого ж ти родочку?»

«По-імені Івана,
Ой по-імені Івана,
По-батькові Степана».

Бодай попи пропали,
Ой бодай попи пропали,
Сестру й брата звінчали.

«Підем, сестро, в темний ліс,
Ой підем, сестро, в темний ліс,
Нехай же нас звір із’їсть.

Підем, сестро, до моря,
Ой підем, сестро, до моря,
Потопимось обоє».

Море каже: «Не прийму»,
Ой море каже: «Не прийму»,
А звір каже: «Не візьму».

«Підем, сестро, полями,
Ой підем, сестро, полями,
Розсіємось квітками».

Будуть люди квіти рвать,
Ой будуть люди квіти рвать,
Сестру й брата вспоминать.

Ото ж ції квіточки,
Ой ото ж ції квіточки,
Що братики-сестрички.

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:18
100
Ой вербо, вербо, де ти зросла
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район02:18

Ой вербо, вербо, де ти зросла,
Що твоє листячко вода знесла?

Ой знесла, знесла тиха вода,
А я молода, як ягода.

А я молода, як ягода,
Не піду заміж за рік, за два.

А піду заміж аж п’ятого
За п’яниченьку проклятого.

А п’яниченька все п’є та п’є,
Прийде додому – лає та б’є.

Ой не раз, не два утікала,
В вишневім саду ночувала.

Соловей в саду все «тьох» та «тьох»,
Котяться сльози, як той горох.

А зозуленька: «ку-ку, ку-ку»,
За кого ж це я терплю муку?

Ой чи за отця, чи за неньку,
Ой чи за себе, молоденьку?

Ой не за отця, не за неньку,
Ой та й за себе, молоденьку.

0:00 01:20
100
Чорноморець, мать моя, чорноморець
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район01:20

Чорноморець, мать моя, чорноморець,
Вивів мене босую на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
«Чи є мороз, дівчино, чи немає?»

«Ой немає морозу – тільки роса»,
А я ж молодесенька стою, стою боса.

Простояла ніченьку, та й байдуже,
Бо я чорноморчика люблю дуже.

«Ой на що ж ти, донечко, уповала,
Що ти чорноморчика сподо.., сподобала?»

«Уповала, мать моя, на шинелю,
Я ж думала: жить буду баришнею.

Уповала, мать моя, на галоші,
Я ж думала: жить буду у розкоші».

0:00 03:40
100
Ой у лузі та ще й при березі червона калина
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район03:40

Ой у лузі та ще й при березі червона калина,
Породила молода дівчина хоро… хорошого сина. (двічі)

Ой як вона його породила в зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові ні ща… ні щастя ні долі. (двічі)

Та й не дала тому козакові ні щастя ні долі,
Тільки дала тому козакові личко, личко й чорні брови. (двічі)

«Було б тобі, моя рідна мати, тих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю дати». (двічі)

«Розвивайся, ти зелений дубе, завтра мороз буде,
Собирайся, молодий козаче, завтра, завтра похід буде». (двічі)

«Я й морозу того не боюся, зараз розів’юся,
Я й походу того не боюся, зараз, зараз соберуся». (двічі)