Головна
Летіла зозуля, на бережку сіла

Летіла зозуля, на бережку сіла

Назва	Летіла зозуля, на бережку сіла
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Перелюб, Позашлюбна дитина, Чари
Дата запису	1 вер. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла же, а ой стала же кува(ти).

На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого же, та й не чуть, не слиха(ти).

Не чуть мого милого, не чуть, не слихати,
На жовтім пісочку а два слідочки зна(ти).

Що первий слідочок коня вороного,
А другий слідочок а й парня молодо(го).

Я піду в лісочок, зорву там листочок,
Буду прикривати же а й милого слідо(чок).

Щоб роса не впала, пташки не бродили,
А мого милого а й краще не люби(ли).

Вони ж полюбили, ще й причарували,
Несолону рибку ой вечерять дава(ли).

Вечеряй, вечеряй, та й не сумнівайся,
А як не жонатий, а й з нами зоставай(ся).

"Єсть у мене жінка ше й діточок двоє,
Ше й діточок двоє, а й чорняві обо(є).

Чорняві хороші, на мене похожі,
А й жінка русява, а й вона ж мені па(ра).

Ой, Боже ж мій, Боже, який я удався,
На чужій сторонці же а й за жінку призна(вся)".

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:49 100	Ой сиділа дівчина край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Клюшниківка, Миргородський район	01:49	Ой сиділа дівчина край віконця, Виглядала дівчина чорноморця: (двічі) «Чорноморець, мамєнька, чорноморець, Вивів мене босую на морозець. (двічі) Вивів мене босую та й питає: «Чи є мороз, дівчино, чи немає?». (двічі) «Ой немає морозу, тільки одна роса, Бо я цілу ніченьку стою боса». (двічі) Простояла ніченьку, та й байдуже, Бо я чорономорчика люблю дуже. (двічі) «Ой куди ж ти, моя доню, дивилася, Що ти в чорноморчика влюбилась?». (двічі) «Я дивилась, мамєнька, на кімнати, Я думала, мамєнька, панувати. (двічі) Я думала, мамєнька, панувати, Довелося, мамєнька, горювати. (двічі) Довелося, мамєнька, горювати, В чистому полечку жито жати. (двічі) В чистому полі жито жати, Ще й малу дитиночку колихати». (двічі)
0:00 02:19 100	Ой чия ж то та й пшениченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:19	Та ой чия ж то та й пшениченька ж, Та й що довгії да гони? Що довгії гони, Та й ой то ж того ж та й козаченька ж, Та й що чорниї да брови. Та й чиї ж то ж та й сірі ж воли, Та й по горі ходили? Та й по горі ходили, Та ой того ж та й козаченька ж Та й що ми втрьох любили.
0:00 01:17 100	Ой чиї ж то воли поле походили	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	01:17	Ой чиї ж то воли поле походили, Ой це ж того чорнявого, що ми втрьох люби(ли). (двічі) Одна полюбила, друга покохала, А третяя чорнявая чарів готува(ла). (двічі) (Чарів готувала, в хату закликала, Зайди, зайди, мій миленький, щось маю сказати. (двічі) Прийшов він у хати, та й сів в кінці столу, Вона йому на тарілку цілу перепілку. (двічі) Ой ізʼїв крилечко, та й ізʼїв стегенце, Заболіла голівонька, пече коло серця. (двічі)