Цифровий архів фольклору

Ой ходила та й Галочка коло ставу,
Та й кликала селезника не помалу.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, теперо к мені.

Ой рада б я прибувати теперо к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Насипали на рученьки сирої землі,
Та й заснули карі очі на всі ночі.

Та й заснули карі очі на всі ночі,
Нехай дають порадоньку твої родичі.

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала. (двічі)

Долі шукала, віночок вила,
Світ за водою його пустила. (двічі)

Пливи, віночку, на бистрій хвилі,
Спинись, віночку, де живе милий. (двічі)

Поплив віночок ген за водою,
Серце дівчини забрав з собою. (двічі)

Край бережечка зів’яв поволі,
Не дав Купайло дівчині долі.

Наше Купало з верби, з верби,
А ти, Миколо, прийди, прийди. (двічі)

Наше Купайло убирати,
Милу дівчину вибирати. (двічі)

Ой, там на Йвана, на Купала,
Там ластівонька купалася. (двічі)

На березі іссушилася,
А на Миколу дивилася. (двічі)

Ще й рушничків не напряла,
А вже Миколу сподобала. (двічі)

Посаджу я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Піділлю я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Рости, рости грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зацвіла грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Зародила грушечка,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Ой, зірву я грушечку,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай.

Понесу до милого,
Гай буде, гай,
Нічка ж моя темная і ти, зоре ясная,
Грай, море, грай (двічі).

Як купався Іван, доведеться і нам,
Скрізь вода та й лєлія,
Що й на морі хвиля грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На йулиці в’ють Купала на Йвана!

Ой, посію рожу над водою,
Чи не піде дощик стороною,
Стороною дощик, стороною,
Та на мою рожу червоную,
Та на мій барвінок хрещатенький,
Та на мій васильок запашненький,
Та на мою м’яту кучеряву,
Та на мою косу русявую,
Та на моє личко рум’янеє.

Віддала мене мати, не жаліла мене,
У велику сім’ю, у далеку сторону.

А велика сім’я вся вечеряти сіда,
А мене молоду посилають по воду.
А велика сім’я вся вечеряти сіда,
А мене молоду посилають по воду.

До нас, до нас та й горяни,
До нас погуляти,
Поставили сучку раком,
Ідіть цілувати.

Ви цілуйте, не гидуйте,
Вона чепурненька,
Ще й на сраки два чиряки,
А на лобі третій.

Ой чиє ж то козеня,
Що задрало хвостеня?
Біжить та реве,
Не наздожене.

Ой чия ж то дура
Поперед подула?
Чия вона є?
Нехай підожде.

У чужого прикажчика
Нема штанів ні клаптика,
Самий очкурець
Та пара яєць.

Ходили дівочки кругом Мариночки,
Та йшли, та йшли, Мариночку найшли,
Купала на Йвана!

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому пару коників
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Він на ті коні скоса поглядає
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Увели йому дівку в наряді
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

А він ту дівку взяв, поцілував
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Як задумали хлопчечка женити
При зорі, при зорі, зорі, при місяцев…, при ясному

Дуб на дуба похилився,
Летів комарь та й убився,
Ой, де ж там, де ж там, де ж там
Летів комарь та й уби(вся).

Вилітала муха з хати
Комарика рятувати,
Ой, де ж там, де ж там, де ж там
Комарика рятува(ти).

-Звідкіль ідеш, чоловіченьку?
-Із корчми!
-Що ж ти несеш, чоловіченьку?
-Куль соломи!

-Ой, що ж в тім кулі?
-Черевички кумі.
Кума сіла та й наділа
Та й на кума погляділа.

-Ой, кумчику-чику,
Ти голубчику-чику,
Ти почаще ходи,
Та й нікому не кажи.

-Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе батько лихий,
Та недобрий, бридкий,
Цур тобі й пек! (двічі)

Мати доні та й питається,

Мати доні та й питається,
Куди, доню, й убирає(сся)?

Піду, мамо, між чужії люди,

Піду, мамо, між чужії люди,
Ой там люди та й не наші(ї).

Ой там люди та й не нашії,

Ой там люди та й не нашії,
Роблять діло не по-нашо(му).

Діло зроблю – вона переробе,

Діло зроблю – вона переробе,
Слово скажу – вона перека(же).

Шо свекруха вечеряти варе,

Шо свекруха вечеряти варе,
А свекорко дубиноньку па(ре).

Парся, парся, сирая дубина,

Парся, парся, сирая дубина,
Начувайся, чужая дити(на).

Нашо парить сирую дубину?

Нашо парить сирую дубину,
Нашо лаять чужую дити(ну)?

Ой що ж то за шум сочинився,
Що комарик та й на мусі оженився. (двічі)

Та й узяв собі жінку(мушку) невеличку,
Що не вміє шити-прясти чоловічку. (двічі)

Полетів наш комарь у лісочок
Та й сів наш комарь на дубочок. (двічі)

Де й не й узялася шуря-буря,
Вона того комарика з дуба здула. (двічі)

Та й упав наш комарь на помості,
Побив, потрощив ребра й кості. (двічі)

Пане господарю, чи живеш ти дома?
Радуйся, радуйся, земле,
Веселися, Боже наш,
Син Божий народився!

Як живеш ти дома, то застеляй стола,
Радуйся, радуйся, земле,
Веселися, Боже наш,
Син Божий народився!

Та й клади калачі з ярої пшениці,
Радуйся, радуйся, земле,
Веселися, Боже наш,
Син Божий народився!

Та й буде до тебе аж три гостоньки,
Радуйся, радуйся, земле,
Веселися, Боже наш,
Син Божий народився!

Запорожці-козаки, годі пить-гуляти,
Годі пить-гуляти,
Іде турок на Вкраїну з нами воювати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Вдаримо з гаківниць, вдаримо з гармати,
Вдаримо з гармати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!

Нам поможе Святий Бог ще й Пречиста Мати,
Ще й Пречиста Мати,
А чи пан, чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нуте, хлопці, до зброї!