Головна
Та не з поля вітер віє

Та не з поля вітер віє

Назва	Та не з поля вітер віє
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Війна, Смерть
Дата запису	1 черв. 1985 р.
Місце запису	с. Артемівка, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та не з поля вітер віє, там воєнний гром гримит, ех,
Та ніхто так не страдає, та як милой на войнє.

Та ніхто так не страдає, та як милой на войнє, ех,
Та он пушки заряжає та всьо дума й обо мнє.

Та он пушки заряжає та всьо дума й обо мнє, ех,
Та пришло письмо пичальне, та що милой та й убит.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:43 100	Шумить, гуде сосновонька	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Чумацькі	с. Артемівка, Чугуївський район	03:43	Шумить, гуде сосновонька, Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька, Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька). Та вона плаче, ще й ридає, Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає, Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є). Битим шляхим чумаки йдуть, Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть, Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть). Та ведуть коня, ще й сідельце, Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце, Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).
0:00 01:57 100	Ніхто так не літає, як пташечка вгорі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Абазівка, Зачепилівський район	01:57	Ніхто так не літає, як пташечка вгорі, Ніхто так не страдає, як милой на войні. (двічі) Ніхто так не страдає, як милой на войні, Он пушки заряжає, не вспомніт обо мнє. (дві) Він пушки заряжає, а з пушки гром гремить, Прийшла звістка й печальная, що милой мой убит. (двічі)
0:00 01:11 100	Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Новий Мерчик, Валківський район	01:11	Ой з-за гір, з-за гір та вилітав сокіл, а з-за хутора вилітало два. Вилітало два та й один одного братом назива: «Ой ти, брат сокіл, та високо літав, високо літав, шо ж ти там видав?» «Ой видав я там зелені жита, а в тому житі козака вбито. А вбито його не теперечка, проросла трава крізь реберечка.»