Цифровий архів фольклору

Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка - там лоша,
Ми кобилку продамо,
А коровку купимо,
Та й будемо доїти,
Будем кашку варити,
Та Льоника годувати,
А Льоник наш буде спати.

Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів. (двічі)

Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися. (двічі)

Ой десь узявся охотник-стрілець,
Розбив, розлучив пару голубів. (двічі)

Ой що голуба вбив, голубку прибив,
Й узяв під полу, приніс додому. (двічі)

(Насипав пшенця по колінця,
Налив водиці аж по крилиці.

Голубка не їсть, голубка не п'є,
На круту гору все плакати йде.

Голубко моя, ......
Чого ж ти така буркотливая?

А єсть у мене сім пар голубів,
Піди подивись, може там і твій?

Я вже ходила, я вже видила,
Немає такого, як я утеряла.

А не так він гуде, як до мене йде,
А не так він закув, як той перший був.)

А в дядька, в дядька,
Дядина гладка,
Діжу місе,
З носа висне,
Хату мете,
Ногами плете,
Ложки миє,
А сучка виє,
…

Ззамолоду не гуляла, на старість не буду,
Ой коли я літа молодії же доганяти буду? (двічі)

Есть у мене два братіки, братіки рідненьки,
Есть у мене два коника, коні вороненькі. (двічі)

Ой сідлайте коні ворониї,
Ой біжите, доженіте літа молодії. (двічі)

Ой побігли та й догнали на дубовім мості,
Ой верніться, літа молодії, до сестриці в гості! (двічі)

Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитятко маненьке,
Спатоньки раденьке.

Ой ти, коту котино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та й нічого не думай,
Тільки думай спати,
Тихенько лежати,
А ти, котку сірий,
Та вимети сіни,
А ти, кішко лапко,
Та замети хатку.

Ой на річці, на Ярдані,
Там Пречиста ризи брала,
Свого сина сповивала,
Де взялися два анголи,
Узяли Христа аж під небеса,
Усі небеса розтворилися,
Усі святиї поклонилися!

Вечір добрий!

Ой біжи ж ти, коню, хоч вихром несися,
Протів милої дворця стань, остановися. (двічі)

Та вдарь копитами перед воротами,
А й чи не вийде молода дівчина з чорними бровами? (двічі)

Не вийшла дівчина - вийшла її мати:
"Здрастуй, здрастуй, милою зятю, пожалуй у хату!".(двічі)

А я в хату не піду, піду й у світлицю,
Розбужу я крєпкой(ий) сон красивой дівиці.(двічі)

А дівчина спала так, мов і не спала,
Правой ручкой обняла та й поцілувала.(двічі)

Ой, ти Петре, Петре, ще й ти, Іване,
Половину літа вже нема(є).

А уже петрівочка наступала,
Сива зозулина закувала.

Ой, не куй, зозуле, по діброві,
Та й не збуди мене молодо(ї).

Не куй, мене збудять раньше тебе
Та й пошлють по воду швидше теб(е).

Уставай, невістко молодая,
Ой, де ж твоя вода холодна(я).

А невістка встала й послухала,
Взяла відеречко та й постукал(а).

Взяла відеречко й постукала,
Сама молодая спати лягл(а).

А свекорко каже: розбудімо,
А свекруха каже: погодім(о).

А свекорко каже: гріх нам буде,
А свекруха каже: краща буд(е).

Як прийшов Христос, сів вечеряти,
Щедрий вечер, добрий вечер,
Добрим людям на весь вечер, на здоров’є!

Що й на Івана та й Купала
Червонії рожі розквіта(ли).

Червонії рожі розцвітали,
Дівчата віночки з них в’яза(ли).

Дівчата віночки з їх зплітали
Та й на бистру воду їх пуска(ли).

А куди віночки плисти будуть,
Звідти наречені їх прибу(дуть).

Скотар, скотарь, скотарю,
Загонь вівці в кошару,
Не в кошару, то в хлівець,
Та будем доїти,
Діткам кашку варити,
Е-е!

Ой, котику сіресенький,
Та й котику білесенький,
Та й не ходи по хаті,
Ой, не збуди дитяти,
Ай, бай, бай, бай.

Дитяточко манесеньке,
Спатки воно радесеньке,
Воно спить удень і вночі,
На полику і на печі,
Бай, бай, бай, бай, бай, бай.

Ти ж знав, нащо брав мене, невеличку,
Ой знав, нащо брав мене, невеличку,
Мене мати годувала як перепеличку. (двічі)

Годувала, годувала та й не медувала, (двічі)
Дала мені біле личко, щоб я панувала. (двічі)

А я не паную, ще дужче горюю, (двічі)
Всі подружки пішки йдуть – я впереді дую. (двічі)

Ой не стій, вербо, над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Ой не так гірка, як бистрая,
І день, і нічку прибува.

І день, і нічку прибувала,
Вербовий корінь підмива(ла).