Головна
Ой ти Петре, Петре

Ой ти Петре, Петре

Назва	Ой ти Петре, Петре
Жанр	Петрівчані
Дата запису	1 лип. 1991 р.
Місце запису	с. Гасенки, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Задорожня Н. Г. (1938), Клепач(?) В. В. (1922), Красько Г. Ю. (1939), Марченко К. Г. (1933), Подоляка А. М. (1934), Силь Л. М. (1935), Чирка О. Д. (невід.), ...Раїса (~1966), Ващенко Г.Т. (1940)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Ой, ти Петре, Петре, ще й ти, Іване,
Половину літа вже нема(є).

А уже петрівочка наступала,
Сива зозулина закувала.

Ой, не куй, зозуле, по діброві,
Та й не збуди мене молодо(ї).

Не куй, мене збудять раньше тебе
Та й пошлють по воду швидше теб(е).

Уставай, невістко молодая,
Ой, де ж твоя вода холодна(я).

А невістка встала й послухала,
Взяла відеречко та й постукал(а).

Взяла відеречко й постукала,
Сама молодая спати лягл(а).

А свекорко каже: розбудімо,
А свекруха каже: погодім(о).

А свекорко каже: гріх нам буде,
А свекруха каже: краща буд(е).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:43 100	Петрівочка, мала нічечка	Петрівчані	с. Мечнікове, Дворічанський район	01:43	Петрівочка, мала нічечка, Не виспалась наша дівочка. Череди гнала, задрімала, Об пеньки ноги позбивала. Об пеньки ноги позбивала, Об суху грушу вийняла душу. Об суху грушу вийняла душу, А на льоночок роса впала. А на льоночок роса впала, Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, льоночок, не стелисся? Чом ти, Іванко, не женисся? Чом ти, Іванко, не женисся? А на кого ж ти надієсся? Ой на кого ж ти надієсся? Я на батенька розсердився. Я на батенька розсердився, А на матінку розгнівався. А на матінку розгнівався, А на сам себе надіюсся.
0:00 02:15 100	Петре, Павле, ще й Іване	Петрівчані	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район	02:15	Петре, Павле ще й Іване, А вже петрівочка й мина(є). Та й минає, Половина літечка й нема(є). Ой немає, Із-за гори сонце йде та й ся(є). Та й сяє, Козаченько кониченька й сідла(є). Та й сідлає, Вийшла його стара мати й пита(є). (Ой куди ти, мій синочку, гадаєш, Вороного кониченька сідлаєш? Сідлаю, мамо, свого, не твого, А поїду до тестенька до свого, Ще й до тиї тещі гордої, До тиї дівчиноньки молодої. Стояла дівчинонька на порозі, Та згадала козаченька у дорозі. Що покупив їй черевички в обнозі, Ходи ходи, дівчинонько, поки подереш, Та за мене рушнички подаєш. А вона ходила, не подрала, А за хлопця рушничків не давала.)
0:00 02:58 100	Крикнув старий на малого	Балади	с. Гасенки, Миргородський район	02:58	Крикнув старий на малого, Крикнув старий на малого, сідлай коня вороного. Та й поїдем в чисте поле, Та й поїдем в чисте поле, де дівчина просо поле. Просо поле, гречку вʼяже, Просо поле, гречку вʼяже, козакові правду скаже. Ти ж, козаче, бійся Бога, Ти ж, козаче, бійся Бога, сватай мене, раді Бога? Ой рад би ж я тебе сватать, Ой рад би ж я тебе сватать, так боюся твого брата Отруй, дівко, свого брата, Отруй, дівко, свого брата, тоді буду тебе брати. Ой рада б я отруїти, Ой рада б я отруїти, так не знаю, що робити. Єсть у лузі кущ калина, Єсть у лузі кущ калини, там звелося три гадини. На гадину сонце пече, На гадину сонце пече, а з гадини ропа тече.