Крикнув старий на малого

Ой як їхав козаченько ж до дівчини в гості,
Провалився кінь вороний на дубовім мості. (двічі)

Як став же він потопати, хвиля шапку збила,
Молодая дівчинонька бистру річку брела. (двічі)

Брела річку, брела бистру понад берегами,
Та й зустріла риболовців з трьома неводами. (двічі)

"Ой ви хлопці-риболовці, ввольніть мою волю,
Та й розкиньте тонкий невід по синьому морю!" (двічі)

А хлопчики молоденькі воленьку ввольнили,
Розкинули тонкий невід, милого зловили. (двічі)

Тягнуть, тягнуть миленького , вода з рота ллється,
Стоїть мила на бережку, як рибонька б'ється. (двічі)

Ой, ти Петре, Петре, ще й ти, Іване,
Половину літа вже нема(є).

А уже петрівочка наступала,
Сива зозулина закувала.

Ой, не куй, зозуле, по діброві,
Та й не збуди мене молодо(ї).

Не куй, мене збудять раньше тебе
Та й пошлють по воду швидше теб(е).

Уставай, невістко молодая,
Ой, де ж твоя вода холодна(я).

А невістка встала й послухала,
Взяла відеречко та й постукал(а).

Взяла відеречко й постукала,
Сама молодая спати лягл(а).

А свекорко каже: розбудімо,
А свекруха каже: погодім(о).

А свекорко каже: гріх нам буде,
А свекруха каже: краща буд(е).